No abstract

<p style="text-align: justify;">The purpose of the study was to explore how technological advances incorporated into the Philology Studies curriculum could impact the students’ research skills and the quality of their research projects and what students’ and teachers’ impressions of the reshaped research component of the curriculum were. The study used qualitative and quantitative methods with the dominance of qualitative methods. It employed the baseline study, checklist to assess students’ research papers, assessment criteria, and the Triangular Assessment Method to assess the students’ papers. The consensus meeting was held to allow the experts to express their reasoning for the scores. The semi-structured interview was administered to the students’ and teachers’ to identify their impressions of the reshaped research component of the curriculum of philology. The technological advances incorporated into Philology Studies curriculum improve the students’ research skills and the quality of their research projects. Both students and teachers appreciated the reshaped research component of the curriculum. The analytical software can be successfully incorporated in the corpus analysis-purpose student research. The students found the intervention a challenging experience that ‘pumped up’ their intellectual, research, and technical skills. They reported improvement in interpreting corpus using correlations, frequencies, distributions, and collecting information using software to organise it in a professional way. The lecturers agreed that the technology-based instructional model incorporated into Philology Studies curriculum improved both students’ research skills and the quality of their research projects.</p>

The article substantiates the relevance of empirical research of decision-making processes in conditions of uncertainty. The analysis of basic publications and research results on the methodology of empirical research of decision-making psychology in conditions of uncertainty and risk is performed. The main directions of development of empirical psychology and features of its use for identification of coping strategies for decision-making in the conditions of service risk and risk of failure to achieve the goal are determined. Comparative studies of the functional role of the determinants "risk-taking", "risk-taking", "risk-taking" in the performance of official duties have been performed. It is shown that the concept of "risk acceptance" best characterizes the behavior in terms of service risk and overcoming the negative consequences of the risk of not achieving the goal. The procedure of empirical research of suitability and readiness of employees of security structures for activity in the conditions of uncertainty and risk is developed. The application of the phenomenological approach is substantiated. In order to conduct empirical research, widely recognized tests have been analyzed to identify behaviors of intellectual decision-makers in conditions of uncertainty and risk. From a large number of tests, MOPR and OFPRO tests were selected as the most satisfactory for the purposes of the empirical study. These tests reveal coping strategies vigilance, procrastination, avoidance, vigilance, rationality, risk appetite and the relationship between them. In the process of empirical research based on the results of tests, a confirmatory model was built, which reflects the load (significance) of individual test items in relation to coping strategies and mutual correlations between them. The results indicate a significant correlation between copings in both tests. The obtained results were compared with the results of similar studies conducted in other conditions with another contingent of subjects. The issues of trust, reliability and consistency of the results of statistical calculations were considered separately. Cronbach's α-test, which was at least 0.7 for each of the indicators, was taken as the reliability criterion. In addition, a comparative analysis of variance was used, which confirmed the existence of sufficient correlations between the coping strategies used in the research. As a result, it was proved that coping strategies vigilance, procrastination, avoidance, vigilance, rationality, willingness to take risks fully characterize the behavior of decision makers in conditions of uncertainty and risk.

У статті дається визначення інформаційно-психологічних впливів (ІПВ) і основні шкали їх вплив на соціальні групи суспільства. Наведено опис моделі, що ведуть до форми нелінійного диференціальне рівняння. В моделі враховано інформаційний вплив на масову свідомість міжособистісної інформаційної взаємодії, засобів масової інформації та ефект забування впливу ІПВ. Показано, що модель має рішення у вигляді узагальненої логістичної кривої. Наведено статистичне розподілення за часом окремих членів соціуму, які підтримують ідеї ІПВ, яка якісно підтверджує формальне рішення моделі. Досліджено окремі випадки моделі, які у всіх випадках підтверджують існування асимптотичного стаціонарного рішення. Наголошено, що розроблення моделі спостерігається в умовах гібридної війни та забезпечення інформаційної безпеки держави, суспільства та кожного окремого члена суспільства, вимагаючи та враховуючи розвиток соціальних мереж.

Національна безпека є важливою складовою суверенної геополітичної одиниці. Для України, як держави, що відносно нещодавно здобула незалежність, важливо забезпечити власний суверенітет в усіх сферах. У сучасному світі інформаційний простір відіграє основну роль, як база даних та джерело воєнно-стратегічної інформації. Самі ж джерела діляться на три групи за своїм впливом. Особливо важливо забезпечити систему функціонування забезпечення інформаційно-воєнної безпеки України. В цей перелік входить не лише зовнішньополітична інформація, а також всі сфери, що забезпечують повне функціонування держави. Окрім захисту власного інформаціного простору за мету стоїть воєнна протидія агресору, де досвід вже досить великий. В інформаційній війні з росією значимим пунктом є інформаційно-психологічні впливи по відношенню до різних верств населення. На даний момент війна в інформаційному просторі набула гібридного характеру та виражається в реалізації інформаційних технологій на практиці. Акценти воєнної боротьби зміщуються в бік практичної реалізації інформаційних технологій. При цьому дедалі більше значення в досягнені політичних і воєнних цілей набувають інформаційно-психологічні операції, дії та акції.