The study discusses approaches to assessing the quality of sustainable development indicators and analyses sustainable development indicators in general, for which the desirability function and the approach of translating sustainable development indicators into a dimensionless scale are used. This approach makes it possible to analyse the processes of achieving the sustainable development goals and relevant tasks on the basis of statistical data, as well as to compare indicators with different characteristics. For the purpose of qualimetric assessment, the article proposes to divide the indicators of sustainable development into four groups characterized by the following parameters: the lowest value is the best, the highest value is the best, the average value is the best, and the values that simultaneously tend to the lowest and the highest. It is proposed to evaluate sustainable development indicators in accordance with the group, taking into account the significance of the indicator, for which the form parameter and the evaluation step are selected by the expert evaluation method. For example, several sustainable development indicators for different groups are presented, and calculations are made to determine the dimensionless indicator, taking into account its significance according to the opinion of experts. As a result, we obtained dimensionless values for each of the sustainable development indicators (FQ = 0.92, 0.98, 0.86, 0.28, and 0.54), which characterize the achievement of sustainable development goals and allow us to assess progress in both a prospective and retrospective context.

The article analyzes the research on the concepts of "culture" and "legal culture". The advantages of research are the integration of approaches to the definition of these concepts: "culture" is a set of all goods created by man, the development of creative forces and skills of the individual, a set of all material and spiritual values; a certain form of organization and development; legal culture - a set of spiritual and material values, all the benefits created by man, in contrast to the natural, components of social life, a certain level of development of society, etc. It is proven that legal culture is part of culture, includes spiritual and material values that belong to the sphere of the surrounding reality; it characterizes the quality of life of society, which is expressed in the level of development of legal activities, legal acts, legal awareness and in general in the level of legal development of the subject, as well as the degree of freedom of the State and civil society and human rights.

The article outlines the importance of scientific internships for a scientific and pedagogical employee of a higher education institution. The purpose and main tasks of the Department of International Relations of Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University are described. It was analyzed that scientific internships took place in full-time, mixed and remote forms. It was emphasized that the scientific internships of teachers should be carried out as often as possible, since highly qualified scientific and pedagogical employees are a guarantee of the university’s success and its reputation in the Ukrainian and world arenas. The results of internships are developed scientific projects, defended scientific papers, published scientific articles. International internship is the most important form of improving the professional competence of teachers and provides an opportunity to exchange experience with many countries of the world. Keywords: scientific internships; professional skills; professional development; project; scientific and pedagogical employees; university; cooperation; competences.

Анотація. У статті визначено і розкрито сутність основних концептуальних положень продуктивного навчання фізики основної школи, що дозволяють сконструювати систему навчально-пізнавальних компетенцій учнів. Запропоновано модель продуктивного навчання фізики в основній школі, реалізація якої, забезпечує сформованість інтегрованої якості особистості, що дозволяє застосувати набуті знання і вміння в конкретних ситуація для розв'язань різних проблем, що виникають або можуть виникнути в реальному житті. Визначено основні структурні компоненти авторської моделі: мотиваційний (мотиви, потреби, інтереси), цільовий (завдання), змістовий (принципи добору інтегрованого змісту курсу фізики), організаційно-діяльнісний (основні шляхи реалізації інтеграції змісту фізики через форми, методи, дидактичні засоби навчання та діяльність учня і викладача), рефлексійно-оцінювальний (критерії досягнення мети та завдань навчання). Теоретично обґрунтовано зміст кожного блоку. Дієвість моделі забезпечується психолого-педагогічними умовами (створення позитивної навчальної мотивації до вивчення фізики; використання міжпредметних зв'язків за функціями та видами діяльності; використання інформаційних технологій у навчальному процесі) та методологічними підходами до організації продуктивного навчання (системний, гуманістичний, особистісно-орієнтований, розвивальний, діяльнісний, дослідницький, практико-орієнтований). Розроблена нами модель характеризується: цілісністю, оскільки представлена взаємопов'язаними компонентами (кожний з них впливає на наступний через розв'язання властивих йому завдань, що визначають зміст наступного компонента, тобто взаємозв'язок між ними здійснюється на змістовному й функціональному рівнях) і працюють на кінцевий результат-підвищення рівня розвитку цілісної системи навчально-пізнавальних компетенцій учнів основної школи у навчанні фізики і розвиток в них здатності здійснювати різноманітну навчально-пізнавальну діяльність. Ключові слова: продуктивне навчання, фізика, модель, компоненти моделі. Постановка проблеми. Реформування системи освіти в Україні та її інтеграція в європейський освітній простір вимагають концептуального переосмислення шкільної освіти. Істинною метою навчання сьогодні має стати не просто засвоєння знань, формування умінь, навичок, а розвиток особистості і її активного творчого потенціалу, Перехід від традиційної (субєктно-обєктної) до інноваційної (особистісно орієнтованої) парадигми навчання зумовлює постановку проблеми реалізації методології продуктивного навчання. Продуктивне навчання є навчальним процесом яке спрямоване на набуття життєвих умінь, що ініціюють особистісне зростання та індивідуальний розвиток, міжособистісне спілкування та взаємодію, а також самовизначення його учасників, що є одним з ключових моментів які здатні привести до оновлення сучасної загальноосвітньої школи.. Воно дозволяє формувати такі компоненти саморозвитку, як: самовизначення, самореалізація, самоорганізація, самоаналіз. Технології продуктивного навчання допомагають дитині реалізувати свій потенціал відповідно ...

No abstract