The publication provides a comprehensive analysis of the state and development of national education over the 30 years of Ukraine’s independence, identifies current problems in education, ascertains the causes of their emergence, offers scientifically reasoned ways to modernise domestic education in the context of globalisation, European integration, innovative development, and national self-identification. Designed for legislators, state officials, education institutions leaders, teaching and academic staff, the general public, all those who seek to increase the competitiveness of Ukrainian education in the context of civilisation changes.

The article deals with the problem of corporate academic dishonesty, without overcoming which it is impossible to ensure the quality of national higher education to meet modern world requirements. The article aims to actualize the problem of corporate academic dishonesty in the educational process of domestic universities and other higher education institutions, as well as to identify and explain the key reasons that give rise to the phenomenon and does not allow HEIs to be socially responsible. The essence of the social responsibility of the university is identified. It is emphasized that it cannot be provided when corporate academic dishonesty is cultivated in the university environment. The key causes of the problem of academic dishonesty in domestic universities and other higher education institutions are highlighted. A methodological approach to assessing the possibilities of ensuring real integrity in the social environment of a higher education institution depending on the model of its educational activities is proposed. According to the results of the study, it is concluded that corporate academic dishonesty is a systemic social disease of domestic higher education, which is caused by the state of modern Ukrainian society. It is a much more dangerous problem compared to plagiarism in improving the quality of Ukrainian higher education to the level of European requirements. And it is much more difficult to overcome than the fight against plagiarism. This is because plagiarism is committed individually and corporate academic dishonesty is done collectively. This determines the need for in-depth systemic studies of the actualized problem and the determination of ways to overcome it.

The article highlights sustainable development as a fundamental condition and an unalterable way to preserve the earthly existence and the continuation of the human race and its further successful life and spiritual development on our planet. The leading role of people with higher education in ensuring sustainable development, which requires adequate social responsibility of universities in their training, is substantiated. A critical analysis for the theoretical discourse on social responsibility is carried out. Contradictions of methodological nature both in the theory and practice of realization of social responsibility are revealed, without elimination of which development and implementation of adequate policies and mechanisms of its realization is impossible. Ways to overcome the identified contradictions are identified. Author’s definitions of key terms are presented, in particular: «social responsibility» and «social responsibility of universities». The dimensions of sustainable development of social responsibility are conceptualized. Theoretical models of cooperation between universities and the respective societies depending on the demand for social responsibility in the dimensions of sustainable development are proposed. It is explained that the basic conditions for socially responsible cooperation between universities and the societies are democracy, integrity and morality.

Дане видання підготовлено авторським колективом Відділу лідерства та інституційного розвитку вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України за результатами виконання НДР «Механізми реалізації ефективного врядування в університетах України в умовах євроінтеграції» (2018-2020 рр.). У монографії обґрунтовано теоретичні основи реалізації ефективного врядування в університетах, проаналізовано провідний вітчизняний та зарубіжний досвід реалізації ефективного врядування в університетах та на основі вище зазначеного визначено механізми реалізації ефективного врядування в університетах та сформульовано практичні рекомендації для їх імплементації у вищій освіті України. Акцентовано, що однією з фундаментальних вимог до успішної євроінтеграції університетів України є забезпечення ними у своєму соціальному середовищі сповідування європейських цінностей, дотримання академічних свобод, соціальної справедливості, відповідальності та доброчесності. Запропоновано розглядати розвиток особистісного потенціалу суб’єктів діяльності університету як інтегральний критерій результативності й ефективності врядування та визначальний чинник забезпечення його конкурентоспроможності. Обґрунтовано, що найсприятливіші умови для розвитку особистісного потенціалу, отже й людського капіталу, створюються лишень у демократичному середовищі, формування якого забезпечується врядуванням. Авторський колектив висловлює надію, що представлені у монографії результати, висновки та рекомендації сприятимуть розвитку досліджень за відповідною тематикою, а також практиці розвитку ефективного врядування в університетах України.

Видання підготовлено авторським колективом Відділу взаємодії університетів і суспільства Інституту вищої освіти НАПН України за результатами виконання першого етапу НДР «Політика та механізми реалізації соціальної відповідальності університетів України» (2021-2023 рр.). У публікації визначено теоретичні основи реалізації соціальної відповідальності університетів, окреслено ключові сфери соціальної відповідальності, схарактеризовано її виміри (когнітивний, екологічний, етичний, правовий, фінансовий, економічний, управлінський та ін.). Публікація буде корисною для здобувачів, викладачів, дослідників вищої освіти, інших осіб, зацікавлених у модернізації вищої освіти, посиленні соціальної ролі університетів, залученні громадянського суспільства до реалізації структурних реформ, глибинних структурних трансформацій.