No abstract

No abstract

Розглянуто алгоритмічно-програмні засоби розпізнавання рукописних символів на зображенні за алгоритмом логістичної регресії та побудови штучної нейронної мережі (ШНМ). Здійснено порівняльний аналіз цих двох підходів. Виконано тестування рукописних цифр. Встановлено, що краща якість розпізнавання досягається у разі використання штучної нейронної мережі.Ключові слова: логістична регресія, штучна нейронна мережа, розпізнавання символів, машинне навчання, функція вартості, градієнт пониження.In this article is considered the algorithm of logistic regression and construction of the neural network for the recognition of handwritten symbols in the image. Examples of implementation of two approaches for solving the problem of numerical recognition are given. The efficiency of using a neural network, as the provision of the most reliable recognition results, is explored. ВступЗасоби автоматизованого уведення текстової інформації є одними із найпоширеніших периферійних пристроїв комп'ютерних систем. Основним призначенням таких пристроїв є читання текстових документів, розпізнавання отриманої інформації, перетворення прочитаних кодів на коди символів за прийнятим способом кодування та передавання отриманих кодів до ядра комп'ютера. До пристроїв автоматизованого читання текстових документів можна зарахувати сканери та відеокамери. Вони переважно перетворюють текстову інформацію на матрицю кодів певної розрядності для визначеної кількості рядків, стовпців. Ця задача розв'язується достатньо якісно. Складнішою є задача розпізнавання прочитаних символів. Задача істотно ускладнюється для рукописних текстів. Відповідно актуальними є дослідження в царині алгоритмічно-програмних засобів розпізнавання символів у разі автоматизованого уведення у комп'ютер рукописних текстових документів.

Проаналізовано використання керуючих засобів щодо конфігурації потоків для ефективного передавання даних великих обсягів та наведено основні переваги їх використання. Розкрито задачу синхронізації декількох процесів та її розв'язання за допомогою задачі обмеженого буфера. При надсиланні повідомлення великого обсягу рекомендовано його розбиття на певну кількість процесів, за синхронну роботу яких відповідають запропоновані засоби, універсальні для різних операційних систем. Ключові слова: проблема синхронізації декількох процесів, задача обмеженого буфера, структура постачальник-споживач.

No abstract