No abstract

Предметом дослідження є методика побудови 3D-моделей місцевості на базі даних, отриманих за допомогою безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Об'єктом дослідження є процес створювання 3D-моделей місцевості, цифрових моделей рельєфу, ортофотопланів, звітів з параметрами реконструкції місцевості та параметрами зйомочної камери із використанням сучасного спеціалізованого програмного забезпечення (ПЗ) — сучасних цифрових фотограмметричних систем (ЦФС). Метою роботи є підвищення інформативності та актуалізації геоданих за допомогою методики створення фотограмметричних ЗD-моделей місцевості на основі інформації, отриманої по знімках з БПЛА, а також відеоматеріалів обльотів місцевості. Задля досягнення поставленої мети вирішено такі часткові задачі: виконання аналізу сучасних засобів отримання та обробки аерофотоінформації з точки зору можливості їх застосування для 3D-моделювання ситуації на місцевості; визначення основних фотограмметричних параметрів для побудови вимірювальних ЗD-моделей місцевості; розробка технологічних схем побудови фотограмметричних ЗDмоделей місцевості на основі комплексного використання просторових даних; розробка методики побудови 3D-моделі місцевості на базі отриманих даних за допомогою БПЛА. Висновки: виконано аналіз та вибір ПЗ, що задовольняє вимогам щодо застосування для 3D-моделювання ситуації на місцевості за даними з БПЛА; визначено основні фотограмметричні параметри для побудови вимірювальних ЗD- моделей місцевості за даними з БПЛА (сценарій зйомки для різних об'єктів; роздільна здатність; тип об'єктиву; параметри калібрування фотокамери); розроблено технологічні схеми побудови фотограмметричних ЗD-моделей місцевості на основі комплексного використання просторових даних аерофотозйомки та відеоданих; розроблено методичні рекомендації для побудови 3D-моделі місцевості за даними відео- та фотозйомки, отриманими з різних видів БПЛА; на підставі проведених досліджень розроблено методику побудови 3D-моделей місцевості на базі даних, отриманих за допомогою БПЛА. Методика дозволяє створювати 3D-моделі місцевості, цифрові моделі рельєфу, ортофотоплани, звіти з параметрами реконструкції місцевості та параметрами зйомочної камери. Запропоновану методику апробовано при побудові 3D-моделей місцевості реальних об'єктів: база відпочинку “Мис Доброї Надії” в Полтавській області, студентський гуртожиток Національного аерокосмічного університету ім. М. Є.Жуковського (ХАІ), територія Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, піщаний кар'єр в Полтавській області.

No abstract

Ан от а ц і я. Предметом дослідження є методика створення атласів історичних картографічних моделей за даними аерофотозйомки. Об'єктом дослідження є процес створювання різноманітних типів тематичних картографічних моделей, що містять специфічну інформацію щодо архівних та сучасних картографічних матеріалів, які висвітлюють історичні події. Метою роботи є підвищення інформативності та наочності історичних картографічних моделей, забезпечення цілісного уявлення про розташування та змінювання інфраструктурних об'єктів певної місцевості у різні історичні періоди. Висновки. Проаналізовано існуючі зарубіжні та вітчизняні історичні картографічні моделі, які створені з використанням геоінформаційних технологій. Показано, що з середини 90-х років XX ст. у зв'язку з появою вільного програмного забезпечення та відкритих картографічних сервісів розпочався активний розвиток закордонних історичних національних проектів із застосуванням геоінформаційних технологій. Разом з тим, в Україні розробка і створення історичних картографічних моделей у теперішній час знаходяться на стадії становлення. Проте реалізація вітчизняних історичних веб-ГІС-проектів представляється перспективним напрямом «цифрової історії» та сприяє інтенсифікації гуманітарних онлайн-технологій і розвитку історико-орієнтованих інтернет-ресурсів. Тому створення атласів історичних картографічних моделей місцевостей України є вкрай актуальною задачею. Проаналізовано організацію німецької аерофотозйомки Люфтваффе у період Другої світової війни і на підставі результатів цього аналізу сформульовано підхід до отримання зі спеціалізованих сайтів мережі Internet аерофотоматеріалів, що документують історичні змінювання інфраструктури території України. Розроблено методику цифрової обробки зображень при скануванні аерофотознімків. Експериментально встановлено функціональні залежності об'єму файлу відсканованого аерофотозображення від заданих параметрів сканування (схеми представлення кольору, розрізнювальної здатності, розміру оригіналу та формату файлу оцифрованого зображення). Запропонована методика забезпечує збереження даних аерофотозйомок у цифровому вигляді, що є значно простішою задачею, ніж збереження аерофотоплівок та відбитків, оскільки не потребує особливо суворого дотримання температури, вологості тощо, а також вимагає менших площ приміщень для зберігання. Розроблено методику створення атласів історичних картографічних моделей за даними аерофотозйомки з використанням геоінформаційних технологій. Запропоновану методику апробовано із використанням архівних даних аерофотозйомок міста Харкова часів Другої світової війни. Запропонована методика передбачає аналіз та відбір з аерофільмів кадрів, що відповідають певним спеціальним критеріям і придатні для створення атласів історичних картографічних моделей. Також методика передбачає визначення метаданих кожного знімку. Врешті, результатом застосування запропонованої методики є отримання мозаїчних історичних картографічних моделей, а також історичних 3D-моделей території. Крім того, методика забезпечує виконання дешифру...

Ан от а ц і я . Предметом дослідження є методика побудови тематичних картографічних моделей для аналізу і прийняття рішення стосовно інфраструктурної обстановки в населених пунктах щодо її доступності людям з обмеженими можливостями. Об'єктом дослідження є процес створювання різноманітних типів тематичних картографічних моделей, що містять специфічну інформацію щодо доступності певних територій для осіб з обмеженими фізичними можливостями. Метою роботи є підвищення мобільності людей з обмеженими можливостями за рахунок інформаційної підтримки на основі актуальних картографічних моделей на прикладі міста Харкова. Висновки. Проаналізовано загальну ситуацію та статистичні дані за станом інвалідності громадян в Україні та країнах ЄС. Визначено, що в Україні понад 2,6 млн. людей мають статус інваліда. Це становить 6,1% від загальної чисельності населення, і ці показники щорічно зростають. Майже 80% інвалідів в Україні -це люди працездатного віку. На 1 січня 2016 питома вага осіб, що мають I групу інвалідності, склала 10,7% (250,3 тис. осіб), II групу -37,8% (919,0 тис. осіб), III групу -45,5% (1 291,2 тис. осіб). Найпоширенішими хворобами, які призводять до інвалідності, є хвороби системи кровообігу (24,4%), злоякісні новоутворення (20%), хвороби кістково-м'язової системи (11,1%), хвороби очей (3,7%), ендокринні хвороби, розлади харчування та порушення обміну речовин (4,2%). Проаналізовано основні ознаки доступності для інвалідів можливості ведення незалежного життя. Виконано огляд проектів підтримки людей з обмеженими можливостями в Україні. В рамках виконання у місті Харкові Міжнародного проекту «Secondary Cities» із захисту соціально вразливих верств населення України розроблено та впроваджено методику побудови картографічних моделей для людей з обмеженими можливостями. Запропонована методика надає громадянам та керівництву будь-яких адміністративних територіальних одиниць України перспективи для забезпечення особам з інвалідністю можливості користуватися усіма конституційними правами людини і основними свободами без дискримінації.