Êë³í³÷í³ ðåçóëüòàòè ë³êóâàííÿ ïåðåëîì³â ë³êòüîâîãî â³äðîñòêà çà ìåòîäèêîþ ³íòðàìåäóëÿðíîãî áëîêîâàíîãî ìåòàëîîñòåîñèíòåçó Резюме. Актуальність. Переломи ліктьового відростка найчастіше зустрічаються у людей молодого, працездатного віку. Згідно з літературними даними та власними дослідженнями, рівень ускладнень і незадовільних результатів залишається високим і становить 18,5-45,6 %. Мета. Дослідження результатів лікування переломів ліктьового відростка за методикою блокованого металоостеосинтезу порівняно з традиційним металоостеосинтезом за Weber. Матеріали та методи. В дослідженні було проаналізовано клінічні результати лікування переломів ліктьового відростка після металоостеосинтезу інтрамедулярним блокуючим гвинтом (n = 34) порівняно з результатами лікування за методикою Weber (n = 35). Стан пацієнта та динаміку відновлення функції кінцівки визначали за шкалами Mayo та DASH у період 5 днів-6 місяців після операції. Результати. При оцінці за шкалою Mayo статистично вірогідно результати лікування блокуючим гвинтом кращі, відмінний результат досягнуто в 33 (97 %) випадків, та в 1 хворого отримано добрий результат. У контрольній групі відмінний результат досягнуто у 16 (45 %), добрий результат-також у 16 (45 %) хворих, у 2 (7 %)-задовільний та в 1 (3 %) пацієнта-незадовільний результат. За шкалою DASH в основній групі відзначено втрату працездатності від 3,53 до 0,8 бала. В контрольній групі ці показники становлять від 12,3 до 6,9 бала. Різниця статистично вірогідна в усі періоди спостереження. Наведено клінічні випадки. Висновки. Аналіз результатів лікування переломів ліктьового відростка за методикою блокуючого гвинта порівняно з методикою напруженого металоостеосинтезу спицями Кіршнера та дротяним серкляжем вказує на статистично вірогідно кращі результати лікування блокуючим гвинтом.

Мета дослідження. Метою дослідження є вивчення напружено-деформованого стану в ділянці перелому ліктьового відростка при металоостеосинтезі блокованим гвинтом порівняно з методикою Weber. Матеріали і методи. Проведено математичне моделювання напружено-деформованого стану на скінченно-елементних моделях при металоостеосинтезі за Weber та металоостеосинтезі блокованим гвинтом. Моделювання виконували за допомогою системи автоматизованого проектування SolidWorks. Розрахунки напружено-деформованого стану моделей виконували за допомогою програмного комплексу CosmosM. Моделі досліджували під впливом трьох видів навантаження: вигин, розтягнення, кручення. Результати. При дослідженні напружено-деформованого стану моделі металоостеосинтезу спицями та дротяним серкляжем ліктьової кістки з переломом ліктьового відростка встановлено, що основне навантаження бере на себе саме металоконструкція. Щодо кісткової тканини, то найбільш навантаженим виявляється ліктьовий відросток. Величини напружень, що виникають у кістковій тканині в зоні перелому та в діафізі ліктьової кістки, практично не відрізняються. Використання блокованого гвинта для металоостеосинтезу ліктьової кістки змінює загальну картину розподілу напружень у системі «кістка — імплантат». Так, напруження в металевій конструкції в зоні перелому розподіляються більш рівномірно з невеликим перевищенням із боку проксимального відділу ліктьової кістки. Максимальні величини напружень у кістковій тканині виявляються на ліктьовому відростку. У діафізі та в проксимальному відділі ліктьової кістки рівень зусиль значно нижчий. Висновки. Отримані результати вказують, що в моделях із металоостеосинтезом блокованим гвинтом рівень максимальних напружень, що виникають у ліктьовому відростку та на імплантаті, у зоні перелому виявляється нижчим, ніж при використанні методики Weber.