Вступ. Причинами виникнення пролежневих трофічних виразок є ішемія та нейротрофічні зміни тканин, викликані їх тривалою хронічною компресією, постійним патологічним зволоженням та зсувом тканин, що детермінує виникнення локальної ішемії. Мета роботи: дослідити клінічні варіанти та гнійні ускладнення пролежнів у хворих на цукровий діабет (ЦД) 2-го типу з позицій наявності інсулінорезистентності (ІР) у контексті оптимізації комплексного лікування. Матеріали і методи. Загальну вибірку ретро- та проспективного аналізу становили результати комплексного лікування 112 пацієнтів. Наявність ЦД 2-го типу пiдтверджено в 37 пацієнтів, 27 пацієнтів iз пролежнями без ускладнень (І–ІІІ стадії) та ЦД становили І групу порівняння, iз пролежнями IV стадії — ІІ групу порівняння, інші 75 осiб — групу контролю. Результати. У хворих на ЦД 2-го типу (І група порівняння) спостерігалося вірогідно значуще зменшення НОМА-індексу функції β-клітин та збільшення НОМА-індексу ІР (8,31 ± 0,02, р < 0,01). У хворих на ЦД 2-го типу з наявністю ускладнених пролежнів (ІІ група порівняння) зареєстровано більш значне підвищення показників циркулюючого інсуліну (p2 < 0,01), НОМА-індексу ІР (p2 < 0,05) та значне зменшення НОМА-індексу функції β-клітин (р < 0,05). При проведенні кореляційного аналізу показникiв НОМА-ІР та концентрації елементів у крові кореляційний зв’язок був встановлений тільки у хворих на ЦД 2-го типу (І та ІІ групи порівняння): між показником НОМА-ІР та вмістом Mg2+ в еритроцитах виявлено негативний сильний кореляційний зв’язок (r = –0,72; Р < 0,01), між НОМА-ІР та концентрацією Zn2+ у сироватці крові — негативний зв’язок середньої сили (r = –0,66; p < 0,01) та між НОМА-ІР й рівнем Cr3+ у сироватці крові — негативний кореляційний (r = –0,69; p < 0,01). Висновки. Перевагою запропонованої класифікації пролежнів м’яких тканин та послідовності комплексного лікування є врахування особливостей патогенезу, морфогенезу та клінічного перебігу пролежнів з ускладненнями, які мають вплив на перебіг загоєння та потребують адекватних стратегій лікування гнійних ран — TIME і DOMINATE, що, на нашу думку, детермінує можливість впровадження в клінічну практику відділень паліативної допомоги, інших стаціонарних та амбулаторних закладів охорони здоров’я.