t. A large number of dairy cows in Ukrainian farms suffer from subclinical mastitis, which leads to significant economic losses in agriculture. Conditioned upon the lack of clinical manifestations it is difficult to detect, in particular, explained by insufficient information about the microbial composition of milk. The ban on the use of antibiotics for productive animals is forcing new safe and effective remedies. The aim of the study was to determine the therapeutic effect of Bacillus megaterium NCH 55 in subclinical mastitis of Holstein cows. Research materials – milk of cows with subclinical mastitis, isolates of microorganisms and B. megaterium NCH 55. Methods used: California test for mastitis; microscopic test to count the total number of somatic cells by the method of Prescott and Britt; bacterial method for the study of microorganisms; polymerase chain reaction to determine Mycoplasma spp. in milk; spectrophotometry; method VI Brillis to determine the adhesive properties of Bacillus megaterium NCH 55; determination of antagonistic properties of B. megaterium by diffusion into agar wells; the method of flow cytometry using the device “SomaCount Flow Cytometer”; physiological. The experiment was conducted in dairy farms of the North-Eastern region of Ukraine: LLC agrofirm “Lan”, LLC agrofirm “Vorozhbalatinvest”, LLC agrofirm “Vladana” in the period February-August 2021. Isolates of S. aureus, S. agalactiae, E. coli enterohemorrhagic, E. coli, Candida, E. fecalis, S. epidermidis and Mycoplasma spp. were detected in milk samples from cows with subclinical mastitis. Microscopic studies have shown that Bacillus megaterium NCH 55 are white gram-positive rods that have low adhesive properties and form spores. The greatest antagonism of B. megaterium is shown in relation to bacterial isolates in concentration of 1×109 , CFU/g. In 70% of cows that reached a productivity of more than 30 kg/day on the 30th day of research, milk parameters such as the number of somatic cells (CSC ≤400 thousand/cm3 ) and the number of mesophilic aerobic and facultative anaerobic microorganisms (kMAFANM) (≤100 thousand CFU/cm3 ) corresponded to the class “Extra”. The recovery time of animals with subclinical mastitis depended on the degree of damage to the breast and individual characteristics of the organism. Cows that did not reach a productivity of 30 kg/day continued treatment individually. The number of somatic cells in the milk of cows was ≤500 thousand/cm3 and kMAFAnM ≤200 thousand CF/cm3

The problem of treatment of subclinical mastitis often arises after calving, especially in cows of the first lactation. The paper presents the results of the therapeutic effect of Bacillus megaterium in subclinical mastitis in cows. The aim of the research. To determine the effect of Bacillus megaterium on the microflora of the gastrointestinal tract and colonies of microorganisms isolated from subclinical mastitis in cows. Materials and methods. The research was conducted in a dairy farm growing Holstein. Cows with subclinical mastitis of the experimental groups were given concentrated feed with the addition of Bacillus megaterium (1 × 109 CFU/g) at a dose of 15–35 g per animal. The control group of cows was given the usual diet for dairy cows. The experiment lasted 30 days. Results. The use of Bacillus megaterium (1 × 109 CFU/g) at a dose of 35 g per animal had a pronounced effect on the microflora of the gastrointestinal tract of cows. The amount of Lactobacillus sp. was 67 % higher and Bifidobacterium 58 % higher than the control. In addition, the level of opportunistic pathogens on Escherichia coli decreased by 45 %, Clostridium by 27 %, Enterobacteriaceae and Staphylococcus by 75 %, and Candida by 80 % compared to controls. The amount of microflora in milk decreased by 40.2 % and the number of somatic cells by 87.9 %. Conclusions. The therapeutic efficacy of Bacillus megaterium (1 × 109 CFU/g) at a dose of 35 g per animal for 30 days in subclinical mastitis has been proven. After treatment, the amount of microflora in cow's milk decreased by 40.2 % and the number of somatic cells by 87.9 %. A positive effect on the microflora of the gastrointestinal tract of cows, where the number of Lactobacillus sp. increased by 67 % and Bifidobacterium by 58 %. The level of opportunistic pathogenic microflora decreased by Escherichia coli – by 45 %, Clostridium – by 27 %, Enterobacteriaceae and Staphylococcus – by 75 %, Candida – by 80 %, compared to the control.

Показник запліднюваності є одним з маркерів ефективність галузі тваринництва, проте благополучному утворенню і закріпленню зиготи в слизовій оболонці матки можуть перешкоджати не лише різні запальні процеси, а й імунологічні реакції поствакцинального комплексу. Попередні спостереження за станом запліднюваності корів в господарстві вказували на суттєве зниження цього показника як раз після проведення вакцинації проти сибірки. Результати досліджень, наведені в статті показують достовірне зменшення  показника запліднюваності. На нашу думку, це пов’язане з імунологічними процесами в організмі провакцинованих корів, яких осіменяли. Тобто, стимульована під час вакцинації імунна система не здатна гальмувати свою роботу в окремо взятих статевих шляхах, тому й заважає прикріпленню успішно утвореної при заплідненні зиготи до слизової матки, що в підсумку закінчується безпліддям і настанням повторної охоти. Отримані результати дозволяють стверджувати, що вакцинація тварин проти сибірки і особливо період активного формування поствакцинального специфічного імунітету знижують показники відтворення у корів: показники запліднюваності знижувалися на 16,2%  протягом першого тижня після вакцинації та на 50% протягом другого у порівнянні з показниками тварин, які осіменялися до початку вакцинації З’ясовано, що у корів, яких осіменяли під час імунологічного навантаження, відмічене збільшення тривалості термінів неплідності – відповідно на 12,7%  та 38,6%. Економічні розрахунки показали, що збитки від недоотримання телят в групі корів, осіменених безпосередньо після вакцинації, були в 2,7 разів більші, а в групі корів, осіменених на другому тижні після вакцинації, – відповідно в 3,5 рази вищі, ніж у корів, яких осіменяли до вакцинації.  Збитки від недоотримання молока в цих групах збільшилось відповідно на 7,6 % та 38,4%.