No abstract

Дослідження проводили маршрутним, стаціонарним і напівстаціонарним методами із застосуванням загальноприйнятих методик аналізу флори. Мета проведеного дослідження – провести систематичний, біоморфологічний та еколого-ценотичний аналіз синантропної фракції флори дикорослих лікарських рослин Миколаївської ОТГ. У статті представлено результати дослідження лікарських рослин синантропної фракції флори Миколаївської ОТГ. Конспект досліджуваної флори нараховує 81 вид, що належать до 76 родів, 28 родин та 2 відділів. Визначено систематичний склад, встановлено рясність, визначено еколого-ценотичну структуру. Відділ Magnoliophyta налічує 80 видів (98,8 %), з яких на Liliopsida припадає 2,5 %, на Magnoliopsida – 96,3 %. Відділ Equisetophyta монотипний, містить лише 1 вид (1,2 %). Перші три позиції у родинному спектрі досліджуваної флори посідають представники родини Asteraceae, Lamiaceae та Fabaceae, на які в загальному припадає 39,5 %. Аналіз частоти рясності видів показав, що 62,9 % зустрічаються досить часто. Поодиноко та рідко зростає 37,1 % лікарських рослин тому їхні природні ареали потрібно охороняти. Найбільшу частку у структурі життєвих форм складають багаторічні трав’янисті рослини (98,8 %), кущі та чагарники (1,2 %). Проаналізовано життєві форми рослин за характером розташування бруньок відновлення щодо поверхні землі та снігового покриву. Розподіл за життєвими формами показав, що домінують гемікриптофіти (46 видів, або 55,8 %), друге місце посідають терофіти – 25 (30,9 %) видів, третє – криптофіти 7 (8,6 %) видів. Проведено розподіл видів відповідно до їх спектрів за відношенням до водного режиму, освітлення та родючості ґрунту. Отримані результати екологічного аналізу за відношенням до вологи вказують на переважання ксеромезофітів 44,4 % (36 видів); до умов освітлення, займає група геліофітів 43 види (53,1 %), до родючості ґрунту евтрофи (39 видів, або 48,1 %). З’ясовано, що за походженням найбільша кількість видів лікарських рослин має євразійське походження 28 видів (34,6 %). Проаналізовані нами види лікарських рослин в офіційній медицині використовують 46 видів (56,8 %) та нетрадиційній медицині 35 видів (43,2 %).

Унаслідок деградації природних осередків рослинності швидкими темпами вимирають популяції раритетних видів рослин. Багатьом рослинам загрожує зникнення саме через порушення умов місцезростань, спричинених розорюванням земель, вирубуванням лісів. Такі процеси, як урбанізація та рекреаційне навантаження, неконтрольований туризм, спричиняють зменшення чисельності та ставлять під загрозу зникнення багатьох видів рослин, насамперед із лікарськими та декоративними властивостями. У зв’язку із цим особливого державного, наукового та практичного значення набуває охорона всього рослинного світу, особливо рідкісних і таких, що зникають, видів. Одним з основних завдань дослідження є виявлення таких, що зникають, видів рослин, які охороняються на державному та регіональному рівнях, постійний їх моніторинг, розроблення рекомендацій із метою збереження та відтворення фіторозмаїття. У статті представлено результати дослідження рідкісних і таких, що зникають, видів рослин Дрогобицького району (с. Рівне). Визначено систематичний склад, установлено рясність, визначено екологоценотичну структуру. З’ясовано, що флора району налічує 30 видів рідкісних і таких, що зникають, видів, які належать до 29 родів, 21 родини та 2 відділів. Відділ Magnoliophyta налічує 29 видів (96,6%), із яких на Liliopsida припадає 40,0%, Magnoliopsida – 56,6%. Відділ Lycopodiophyta, монотипний, містить лише 1 вид (3,4%). Найчисельнішими є родини Orchidaceae, Ranunculaceae, які налічують по 4 види, що становить 13,3%. Родини Rosaceae, Amaryllidaceae та Iridaceae налічують по 2 види (6,6%). Виявлено, що серед рослин домінує неморальний флороценотип 43,4% (13 видів), лучний флороценотип становить 40,0% (12 видів). Незначну частину становить гігрофільний спектр флори, що налічує 5 (16,6%) видів. За життєвими формами найчисленнішими є криптофіти (53,3%), друге місце посідають гемікриптофіти (33,3%).

Охорона навколишнього середовища з кожним роком набуває все більшої актуальності. Спостерігаються незворотні зміни клімату через надмірне антропогенне навантаження, а це призводить до змін рослинного покриву. Рослинний покрив зазнав великих змін, зокрема це зменшення флористичного складу, скорочення площі лісів, масове поширення інвазійних видів. Антропогенна трансформація флори набирає все більших обертів. З кожним роком залишається все менше природних районів, які ще не включені у сферу діяльності людини. Через зміни параметрів навколишнього середовища багато видів рослин опинилися під загрозою зникнення внаслідок неконтрольованої господарської діяльності. На сьогодні надзвичайно актуальним є проведення аналізу флори, оскільки інвентаризація фіторізноманіття є одним з важливих завдань його збереження. В статті представлено флористичне різноманіття та поширення видів на території державного історико-культурного заповідника «Нагуєвичі». Визначено таксономічний склад досліджуваної території, встановлено рясність, визначено еколого-ценотичну структуру. Складено конспект флори та систематизовано їх по родинах, класах, відділах. Проаналізовано життєві форми рослин за характером розташування бруньок відновлення щодо поверхні землі та снігового покриву. У спектрі біоморф за тривалістю життєвого циклу переважають полікарпіки. За відношенням до вологи переважають мезофіти (79,1%), по відношенню до світла геліофіти – (51,2%). Еколого-ценотичний аналіз структури флори свідчить, що домінуючими є види лучного та лісового флороценотипів. Виявлено рослини які підлягають охороні та занесені до Червоної книги України та до переліку видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Львівської області. Рідкісними та зникаючими видами, які зростають на території природного заповідника є Orchis bifolia L., Leucojum vernum L. Primula veris L., Galantus nivalis L., Ficaria verna Huds., Hepatica nobilis L., Scilla bifolia L., Allium ursinum L. тощо.

No abstract