Наведено результати дослідження зміни трав’яно-чагарникового ярусу в середньовікових сосняках лісостепової частині Харківщини, пошкоджених низовими пожежами різної інтенсивності,. Дослідження проводили на 23 постійних пробних площах, закладених у сосняках у типі лісу В2ДС. Для детального аналізу змін після низових пожеж проаналізовано динаміку видового складу та проєктивного покриття надґрунтового покриву. На основі розробленого Я. П. Дідухом методу фітоіндикації екологічних факторів за уніфікованими шкалами екологічних амплітуд видів флори України оцінено світловий режим і властивості ґрунтів у насадженнях, які зазнали порушень після лісових пожеж. Виявлено, що зміни в надґрунтовому покриві залежать від інтенсивності пожежі та пори року, коли сталося пошкодження. Формування живого надґрунтового покриву відбувається через утворення пагонів із бруньок лучних видів рослин, що збереглися після пожежі, і самосів бур’янів та інвазійних видів. Суттєвих змін більшості екологічних та едафічних факторів після пожеж та у подальші роки в соснових фітоценозах не сталося. Лише рівень освітлення помітно збільшувався вже в рік пошкодження, що пов’язане зі зрідженням деревного намету.

Дендрохронологічними методами оцінено наслідки весняної низової пожежі 2009 р. у 70-річному чистому сосновому насадженні в лісах зеленої зони міста Харків (на прикладі лісів ДП «Жовтневе ЛГ»). Виявлено, що після пошкодження пожежею деревостану, поряд із погіршенням стану дерев, в подальші роки відбувалася депресія радіального приросту сосни, яку посилювали несприятливі погодні умови. На основі відхилення основних метеорологічних показників від середнього багаторічного значення температури та опадів розраховано аномальність погодних умов за вегетаційний період різних років. У пошкодженому низовою пожежею сосновому деревостані порівняли динаміку радіального приросту для груп дерев однакового ступеня товщини з різною висотою нагару на стовбурах між собою та з контролем. Особливості формування шарів ранньої та пізньої деревини в пошкодженому сосняку оцінено у зв’язку з основними погодними чинниками в різні місяці.

Унаслідок низових пожеж відбуваються зміни фізико-хімічних і біологічних властивостей ґрунтів. Досліджено пірогенні зміни властивостей ґрунтів у чистих соснових лісах, що ростуть у різних природних зонах України. У соснових насадженнях після низових пожеж у результаті як часткового, так і повного згорання підстилки утворюється попіл, що в подальшому впливає на хімізм верхнього шару ґрунту. Подібні особливості відзначали в різних природних зонах України. Надходження попелу в ґрунт призводило до зростання рН верхнього гумусового горизонту. Оскільки таке явище є одноразовим, то в подальшому після дощів значення рН водного витягу знижувалося до природнього рівня. Причиною пірогенних змін є високий уміст у попелі лужних металів. Інтенсивність змін реакції та вмісту лужних катіонів залежить від рівня згорання підстилки. Найбільш відчутними є зміни у разі повного згорання підстилки. Зазначені зміни мають поверхневий характер, тобто переважно притаманні лише верхньому шару ґрунту. На більшій глибині реакція не відрізняється від контролю.

Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролiсомелiорацiї ім. Г. М. Висоцького Наведено результати досліджень тенденції виникнення пожеж у лісах зеленої зони міста Харків на прикладі лісів ДП «Жовтневе ЛГ» за період 2005-2017 рр. На основі аналізу кількості випадків загорянь у лісі та їхнього порівняння з чинною в Україні системою оцінки класу пожежної небезпеки за умовами погоди оцінено ефективність її використання для цієї території. Досліджено особливості виникнення пожеж у різні місяці пожежонебезпечного періоду та встановлено різницю кількості їхніх випадків у лісі в окремі сезони та декади місяців. Проаналізовано кількість випадків пожеж у середньому за день за різних класів пожежної небезпеки у весняний, літній та осінній сезони. За часткою виниклих пожеж та за методикою, розробленою М. П. Курбатським, розроблено та запропоновано поправки до шкали оцінювання пожежної небезпеки за умовами погоди з урахуванням сезону року. К л ю ч о в і с л о в а : лісова пожежа, загоряння в лісі, пожежонебезпечний період, комплексний показник пожежної небезпеки, клас пожежної небезпеки за умовами погоди, метеорологічні дані, місцева шкала пожежної небезпеки.

Визначено тенденції виникнення лісових пожеж за період 2000–2017 рр. у лісах України загалом та за період 1992–2017 рр. на територіях, що належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України, Встановлено середньорічну кількість і площу пожеж та горимість лісів цих територій за період з 2007 до 2017 рр. Визначено кількість і площі пожеж у різних адміністративних та лісогосподарських областях у межах підпорідкування Державному агентству лісових ресурсів України у 2015, 2016 та 2017 рр. Ці дані зіставлено з природними особливостями та антропогенним впливом у цих областях.