Ключові слова: позаматкова вагітність, тубектомія, консервативне видалення плідного яйця, метотрексат.Ключевые слова: внематочная беременность, тубэктомия, консервативное удаление плодного яйца, метотрексат.

Мета дослідження – з’ясувати частоту інфікування B. burgdorferi sensu lato (s. l.), A. phagocytophilum, Babesia spp. і вірусом кліщового енцефаліту (ВКЕ) вагітних Тернопільщини. Матеріали та методи. Обстежено 43 вагітних на 22–27-му тижнях вагітності, які мали патологію вагітності. В сироватці крові визначали специфічні антитіла класів IgM та IgG до B. burgdorferi s. l. методом ІФА, а також ДНК B. burgdorferi s. l., A. phagocytophilum та РНК Babesia spp. і ВКЕ в крові вагітних за допомогою ПЛР у режимі реального часу. Результати дослідження та їх обговорення. Специфічні антитіла IgM і/чи IgG до B. burgdorferi s. l. (B. burgdorferi sensu stricto, B. afzeli, B. garinii) за допомогою ІФА виявлено у сироватках крові 41,9 % вагітних. Методом ПЛР ДНК B. burgdorferi s. l. знайдено в крові 9,3 % вагітних; ДНК A. phagocytophilum – у 6,9 %, РНК Babesia spp. – у 4,7 %, РНК ВКЕ – у 4,7 %. Висновок. Виявлення нуклеїнових кислот збудників кліщових інфекцій у вагітних із патологією вагітності, ймовірно, свідчить про можливу причетність зазначених збудників до виникнення цієї патології. Можливе інфікування вагітних при вживанні термічно не обробленого молока кіз і великої рогатої худоби.

Introduction. Assessment of pregnancy, fetal status, diagnosis of placental insufficiency (PI) in pregnant women with coronavirus COVID-19, is a topical issue in obstetric practice and is of great social value for the birth of healthy children.The aim of our study was to analyze the impact of coronavirus disease on pregnancy and fetal status. Methods and materials. An examination of 25 pregnant women who relapsed into Covid-2019, who were treated at Public Non-profit Enterprise Ternopil Municipal City Hospital No. 2. The control group consisted of 25 pregnant women with a physiological course of pregnancy, who gave birth to live full-term infants with mass-growth characteristics according to gestational age. The condition of the fetus was assessed according to ultrasound, 229 cardiotocography. Criteria for inclusion in the study were laboratory confirmed by COVID-19 by polymerase chain reaction (PCR).Results and discussion. It was found that coronavirus disease was present in pregnant women 21 (84.0%) in mild form, 4 (16.0%) patients had pneumonia, but did not require hospitalization and did not require artificial ventilation, and were treated at home by a family doctor. The main complaints of patients were fever in 84.0% (21 pregnant women), cough -in 78.0% (19 pregnant women), myalgia -in 62.0% (15 pregnant women), headache -84.0% ( 21pregnant women) , sore throat -in 40.0% (10 pregnant women), general weakness in 70.0% (17 pregnant women). And 6 pregnant women (20%) of those surveyed had a mild asymptomatic course of the disease. The condition of the fetus was assessed by ultrasound and CTG of the fetus. Decrease in amplitude of oscillations less than 3 beats / min, absence of accelerations, emergence of decelerations, testify to the expressed signs of a hypoxia of a fruit and demand timely treatment and the decision of a question of urgent delivery.

Мета дослідження – проведення реабілітаційних заходів, які включали призначення лікувальних середників для покращення стану прохідності маткових труб та стимуляції овуляції при дисфункції яєчників після консервативного та оперативного лікування позаматкової вагітності.Матеріали та методи. Для проведення лікувальних заходів були взяті жінки із позаматковою вагітністю за типом трубного аборту (15 жінок), у яких за даними визначення β-субодиниць ХГЛ та даними УЗД були показання до призначення консервативної терапії метотрексатом за наведеною схемою. А також 15 жінок, у яких позаматкова вагітність була порушеною і лікування проводили лапароскопічним методом. Лікування прогресуючої позаматкової вагітності проводили метотрексатом 75–100 мл внутрішньом’язово при показниках β-ХГЛ більше 1500 МО/л, за даними УЗД – діаметр плідного яйця не більше 3,5 см у ділянці придатків матки. Додатково для усунення побічних явищ та впливу на печінку призначали гепатопротектори та фолати. Контроль за динамікою лікування здійснювали повторним визначенням β-ХГЛ. Якщо він знижувався більше ніж на 15 %, то повторно метотрексат не вводили, у випадку меншого зниження проводили повторне введення метотрексату. Виписку хворої із стаціонару здійснювали на 8–10 добу під контролем УЗД та показників β-ХГЛ. Хворим із ІІ групи проводили лапароскопічне видалення плідного яйця: туботомію з неосальпінгостомією.Результати дослідження та їх обговорення. Відновлення репродуктивної функції проводили за даними визначення в сироватці крові ФСГ, прогестерону та пролактину. З метою прегравідарної підготовки застосовували фітопрепарати екстракту плодів прутняку (циклодинон, мастодинон) та фолати. У післяопераційному періоді проводили призначення монофазних контрацептивів протягом 3-х менструальних циклів із подальшим визначенням прохідності маткових труб. Під час проведення консервативного лікування позаматкової вагітності та комплексу заходів для відновлення репродуктивної функції протягом трьох менструальних циклів маткова вагітність настала в 6-ти жінок протягом 6-ти місяців після прегравідарної підготовки. Ще у 6-ти жінок вагітність настала протягом одного року при включенні повторного курсу гормональної корекції після шестимісячної перерви й у 3-х жінок не вдалося досягнути позитивного результату. У ІІ групі жінок, у яких було проведено оперативне лікування позаматкової вагітності, в комплекс прегравідарної підготовки включали призначення монофазних контрацептивів протягом 3-х місяців та проведення контрольної МСГ на прохідність маткових труб. Прегравідарна підготовка включала проведення комплексу заходів, які сприяли відновленню прохідності маткових труб, та однофазні гормональні контрацептиви. У результаті проведених реабілітаційних заходів та прегравідарної підготовки вагітність настала у 33 % обстежених жінок у перші 12 місяців.Висновки. Проведення консервативного лікування ПВ із збереженням маткової труби дозволило досягти настання вагітності в більш ранні терміни проведення реабілітаційних заходів для виконання репродуктивної функції в жінок, які перебували під нашим спостереженням. Призначення фітокомплексу (циклодинон) та фолієвої кислоти для корекції гормональної дисфункції дозволяє отримати настання вагітності та її виношування у 33 % обстежених жінок.