Languages change with time. As a result, new structures appear, and new approaches are developed in them. Language is a link in decoding forms of cognition between the past and the present – and the role of proverbs here is really significant. In every language, proverbs carry the color of the era. They are directly related to folk traditions and help to preserve history, culture, and the mentality of society. Phraseological units such as proverbs differ across cultures, although similar forms can sometimes be found in various sociocultural contexts. Likewise, the system of conduct rules is expected to be different from society to society, since the values of people of each individual national group are determined by their traditions and culture. The present article is based on a comparative analysis of proverbs in the Russian, Ukrainian and Hungarian languages. Proverbs that describe labor principles and rules of conduct in everyday social life were selected from (bilingual) dictionaries and the Internet resources with the aim of identifying the main similarities and differences between Russian, Ukrainian and Hungarian societies. A few proverbs regarding leisure time and friendly relations were also analyzed as linking subtopics to the concepts of labor and conduct. Some proverbs containing an animal-element that are used to describe humans’ behavior also appear in the present work. The study shows that the national and cultural components of proverbs depict physical activity and other realities of communities, but proverbs might have their own national coloring and moral content. In our study, proverbs are viewed as statements that are often rhymed, usually have two parts, and express a complete thought. The present paper is of practical importance as the research results can be applied for theoretical courses in comparative linguistics, especially in courses on the study of proverbs.

No abstract

This article is devoted to the study of internationalization strategy of the University of Ghana as well as character-ization by visiting scholars of their work at the International Faculty of the University. The paper draws the boundaries between such processes as globalization and internationalization, and also defines the areas of their functioning. The authors turn their attention to the process of glocalization associated with the introduction of a local element, without which the promotion of global processes can be difficult to apply. The paper indicates the reasons for the transformations in higher education, identifies strategic goals and discusses ways to achieve these goals. The article describes the need for internationalization of universities, in general, and the University of Gha-na, in particular. Further, the paper considers priority areas related to partnerships with other universities, attract-ing and recruiting freelance specialists from foreign countries, and creating student and teacher exchange pro-grams. International university teachers from Africa and Europe were interviewed. The study highlights the par-ticular interest in recruiting of international university teachers who have taught and continue to teach at various higher education institutions around the world, and therefore are highly qualified professionals with experience. Exchange with their experiences is in demand by many universities, since, while they are accumulating their own experience in a foreign institution, simultaneously they pass it on to colleagues and students. Our article further focuses on ways that can improve activities of the University of Ghana and overcome difficulties and characteriz-es the advantages and disadvantages of the work of the faculty with students. The paper also presents the results of a survey of respondents, where the international faculty assessed their stay and teaching at the University of Ghana. The results of the applied method of interviewing the international faculty (the object of study) will be-come the key to understanding the problems and solving the issues related to the internationalization of higher education in general (subject of study). The opinions of the respondents will be made available to the manage-ment of the University of Ghana. They may also influence the educational processes of other universities, since the University of Ghana is one of the leading institutions of higher education in the country and Africa, and a leader in the internationalization of education and in modern scientific approaches to teaching

За формальною та семантичною складністю і роллю у реченні жоден член речення не може зрівнятися із присудком. Дія граматичних категорій присудка охоплює все речення у цілому й визначає його специфіку. Присудок входить до структурної схеми речення як його головний член, дає модально-часову характеристику носія предикативної ознаки, співвідноситься з предметом у семантико-синтаксичній структурі речення. Стаття присвячена аналізу особливостей однорідних присудків на рівні простого речення. Автором простежено еволюцію поглядів східноєвропейських та західноєвропейських лінгвістів на сутність присудка, загалом, та на речення з однорідними присудками, як дієслівними, так і іменними, зокрема. У роботі з'ясовано статус даних конструкцій у сучасних мовознавчих студіях. Західноєвропейські мовознавці розглядають однорідні члени, визначаючи або типологію речень, або відокремлюючи складні присудки від серійних дієслівних присудків. Вирішення проблеми присудків безпосередньо пов'язане із загальною проблемою членів речення, проблемою синтаксичного зв'язку між членами речення: присудок є тим членом речення, від якого залежними є найбільш значущі для структури речення другорядні члени (додаток, обставина). Присудок разом із залежними від нього другорядними членами речення утримують структуру речення в цілому і виражають основний зміст, закладений у реченні. Це є той необхідний структурний та інформаційно достатній мінімум, без якого речення як комунікативна одиниця не існує. Його можна назвати семантико-граматичним ядром чи семантико-граматичним мінімумом речення. Оскільки носієм предикативних категорій, що визначають сутність речення як предикативної одиниці, є присудок, маємо підстави вважати присудок конструюючим елементом речення. У статті розглянуто спільні й відмінні ознаки однорідних присудків, залежно від їх функціонування у художній жіночій прозі початку XXI століття. У процесі дослідження виявлено різновиди семантичних та синтаксичних відношень між синтаксемами однорідного ряду, встановлено закономірності функціонування однорідних синтаксем у структурі простого речення та їх зв'язок з граматичними маркерами.

На зміну модерністському соціальному бунтарству з його увагою до внутрішнього світу людини прийшов новий напрям філософії та мистецтва-постмодернізм. Цей процес не оминув також і літературу. Постмодернізм як художній напрям був синтезом явищ, наявних у художній літературі і філософських поглядах. Новий напрям змінив співвідношення між елітарною та масовою розповіддю. Фантастика, детективи, пригодницькі історії, інтриги, сентиментальні оповіді, побутова тематика превалюють у художніх творах. У статті розглянуто риси, які відокремлюють постмодернізм від модернізму: плюралізм, фрагментарність, культ незалежної особистості, невизначеність, іронія, мистецтво у вигляді гри без наперед визначених правил, сприйняття життя як хаотичного акумулювання тенденцій та поглядів. Постмодерністські настрої позначені зневірою в цінностях, які пропагувалися, з їхньою вірою в перемогу розуму та безкраїсть людського потенціалу. Постструктуралістські, деконструктивістські ідеї французьких філософів сприяли зародженню нових тенденцій у британській літературі. Англійський постмодернізм базувався на національній літературній традиції. Поява жіночих романів позначає нову епоху. Романи, написані жінками, показують світ, як вони його бачать. У центрі творів-жінка з її оточенням: сім'єю, друзями, суспільством. На основі вжитих авторами у структурі речень лексичних і синтаксичних засобів у роботі зосереджено увагу на емоційно-душевному стані героїнь. Розширення горизонтів розповіді та її відкритість-зумисна стратегія письменниць, щоб читач міг доповнити кінцівку творів власними здогадками. У дослідженні виокремлено й описано однорідні дієслівні й іменні присудки. Окреслено структури із синкретичними моделями в художньому дискурсі. Проаналізовано речення з багатокомпонентним рядом однорідних присудків змішаного типу та розкрито сутність граматичних маркерів, які збалансовують, збагачують і увиразнюють структуру, семантику та стилістику тексту. Воєнні події, сімейні неполадки, історичні довідки постають тлом, на якому розгортаються основні події творів; а однорідні присудки додають описові емоційності й експресивності.