Мета роботи – провести аналіз умов формування мотивації до навчання студентів Харківського національного медичного університету (далі – ХНМУ) з вивченням методичних підходів до її формування. Визначити особливості формування мотивації до навчальної діяльності студентів, які засвоюють дисципліну “Гігієна та екологія”. Окрему увагу  приділити питанню факторів ризику формування навчальної мотивації іноземних студентів, які навчаються в ХНМУ. Основна частина. Експериментальна перевірка умов формування мотивації до пізнавальної діяльності в студентів показала низький рівень сформованості мотивації до пізнавальної діяльності в іноземних студентів, які навчаються російською мовою під час оволодіння знаннями з дисципліни “Гігієна та екологія”. Наслідком цього є нижчий бал поточної успішності студентів, що свідчить про гірший рівень засвоєння знань з дисципліни. Відповідне становище обумовлене недостатнім рівнем усвідомлення значущості набутих знань у подальшій професійній діяльності, а також недостатнім рівнем володіння мовою навчання. Висновки. Умови формування мотивації до пізнавальної діяльності у студентів-іноземців ХНМУ, які навчаються російською мовою, потребують удосконалення традиційних методів формування мотивації до навчання та впровадження новітніх педагогічних методик при вивченні дисципліни “Гігієна та екологія”, що сприятиме зростанню рівня засвоєння навчального матеріалу. Слід зазначити, що окремої уваги потребує загальна специфіка студентів-іноземців, яка вимагає більшої уваги викладачів до навчальних та виховних заходів.

No abstract

The effect of small subtoxical doses of sodium fluoride on the activity of hepatocytes' microsoms on 30 Wistar rats' populations was studied in subacute experiments. The results indicate the disorder of mitochondrial respiratory activity of rats' hepatocytes during prolonged fluoride intoxication. Identified changes can be explained by the initiation of sodium fluoride free radical reactions and lipid peroxidation, whose products are the factors damaging membranes, including mitochondrial, where localized respiratory chain. Increased activity of the mitochondrial NADH-coenzymeQ-oxidoreductase action in the case of sodium fluoride at a dose 1/100 LD50, can probably be seen as a defensive response

The study was performed at the Department of Clinical Pathophysiology, Topographical Anatomy and Operative Surgery at Kharkiv Medical Academy of Postgraduate Education as a part of research project "Radiotoxins' pathochemical mechanisms and methods of early diagnostics and correction", state registration No. 0117U000589. We studied the subtoxic effect of small doses of sodium fluoride on the activity of microsomal hepatocytes on 30 Wistar rats' populations in subacute experiment. The intensity of lipid peroxidation (LPO) in liver of rats which were administered sodium fluoride orally for a long time at doses of 1/10 and 1/100 LD50, was evaluated by the content of its molecular products - diene conjugates (DC), and MDA-reagents Schiff bases. We found that oral administration of sodium fluoride to rats at doses of 1/10 and 1/100 LD50 promotes a statistically significant increase (r≤0,002) relative to the control group of animals in DC content during the entire period of observation. At a dose 1/10 LD50 we observed the most significant increase in this indicator on the 10th day of the experiment - at 265%, and at a dose 1/100 LD50 – on the 20th day an average of 234%. In rats’ liver by the action of subtoxical dose of sodium fluoride at a dose of 1/10 LD50, starting from the 20th day, we detected a gradual increase (r≤0.001) of TBA-reagents relative to control - for 27, 41, 78, 133%. Secondary end products and lipid peroxidation, which are defined under the long-term of sodium fluoride, somehow contribute to the disruption of the microstructure of hepatocytes membranes, their permeability, reduce their division, regeneration and inhibition of mitochondrial respiratory chain enzymes and microsomal monooxygenase system.

UNIVERSITY CLINICS IN THE DEVELOPMENT OF HIGHER MEDICAL EDUCATIONСучасний курс України на євроінтеграцію та відповідність вищої медичної освіти міжнародним стандартам визначає акту-альність питання про роль університетської клініки в розвитку вищої медичної освіти. У статті викладено результати спроби визначити роль університетської клініки в розвитку вітчизняної вищої медичної освіти, напрямки розвитку та оптимальну мо-дель університетської клініки в сучасних вітчизняних умовах на основі аналізу існуючих європейських та вітчизняних моделей університетських клінік та досвіду роботи Навчально-наукового медичного комплексу "Університетська клініка" Харківського національного медичного університету. Пропонується модель університетської клініки, яка сприятиме можливості реалізації потенціалу медичного університету, з численними клінічними кафедрами, як координатора навчально-науково-лікувального процесу та міжнародного співробітництва.Ключові слова: університетська клініка; вища медична освіта; міжнародна інтеграція.The course of modern Ukraine towards European integration and higher medical education conformance to international standards determines the relevance of the role of the university clinic in the development of higher medical education. The results of attempts to define the role of the University clinic in the development of national higher medical education, directions of development and optimal model of the University Clinic in current conditions by analyzing existing European and national models of university clinics, and experience of scientific medical complex "University Clinic" of Kharkiv National Medical University work are set forth. The model of the University Clinic, which will facilitate the feasibility of potential of medical university, with numerous clinical departments as coordinator of educational, scientific and treatment activity and international cooperation is proposed.