Acute meningitis in children is a common cause of complications and leads to developmental disabilities. That is the reason why it is important to look for possible markers that indicate nerve tissue damage for early diagnosis, their prevention and prognosis of CNS complications.Objective. To examine neuron specific enolase (NSE) and its diagnostic significance as an indicator of neuronal damage in children with acute meningitis. Materials and methods.Blood samples of 40 children with acute meningitis and 30 of healthy children between the ages of 1 month to 18 years old were studied. The measurement of NSE was made from a blood serum during the first 24 hours after hospitalization by the enzyme-linked immunosorbent assay test performing. The degree of impaired consciousness was determined by the Glasgow Coma Scale. The results were processed with the Student's t-test, correlation and regression analysis methods with constructing confidence intervals.Results. NSE levels in children with acute meningitis was 7.6 times higher than the results of healthy children, which was 22.56 ± 1.14 and 2.95 ± 0.16 ng/ml, respectively, (P < 0.0001) (95 % CI; 19.19 to 20.03). CNS complications of the disease in patients were detected in 22 (55 %). Patients with complications had significantly higher level of NSE than patients without complications and it was 25.35 ± 1.61 and 18.60 ± 1.49 ng/ml, respectively, (P < 0.01) (95 % CI; 5.74 to 7.75). Impaired consciousness was observed in 21 (52.5 %) patients. The content of NSE in patients with impaired consciousness was within 20.72 ± 7.33 ng/ml and it was higher than NSE content in patients with normal consciousness that was within 16.56 ± 4.69 ng/ml (P < 0.05) (95 % CI; 0.17 to 8.14). Reliable inverse and strong correlation was detected between the NSE level and the level of consciousness by the Glasgow Coma Scale, where the coefficient of determination R 2 = 0.624 and coefficient of correlation r -0.785 (P < 0.001) (95 % CI; -1.08 to -0.48).Conclusions. Thus, the data indicates that acute meningitis occurs with the brain matter damage. The blood NSE content in acute meningitis can be used as a biochemical marker for the neuronal damage severity and as a prognostic marker for the CNS complications development.Нейрон-специфічна енолаза як можливий показник нейронального пошкодження при гострих менінгітах у дітей Л. В. Пипа, Р. В. Свістільнік, Г. С. Московко, Ю. М. Лисиця, М. М. МургінаГострий менінгіт у дітей -часта причина виникнення ускладнень і розвитку інвалідизації. Тому важливим є пошук можливих маркерів пошкодження нервової тканини для ранньої діагностики та прогнозу ускладнень із боку ЦНС і їх запобігання.Мета роботи -вивчити вміст нейрон-специфічної енолази у крові та її діагностичне значення як показника нейронального пошкодження в дітей із гострими менінгітами.Матеріали та методи. Виконали дослідження зразків крові 40 дітей із гострими менінгітами, 30 здорових дітей віком від 1 місяця до 18 років. Нейрон-специфічну енолазу (НСЕ) визначали в сироватці крові в першу добу пі...

Purpose - to analyze the literature data on possible variants of the course of pediatric multisystem inflammatory syndrome (PIMS-TS) in children; to describe our own experience in the diagnosis and treatment of some cases of PIMS-TS in children of different age groups; to present possible variants of clinical manifestations of the above disease; to draw attention to the need for early diagnosis and team care and treatment of such children. This novel clinical syndrome later identified as PIMS-TS temporally associated with SARS-CoV-2. In contrast with KD, PIMS-TS appears to occur in children at an older age with a predominance of gastrointestinal symptoms, hemodynamic instability, and myocardial dysfunction. However, the exact pathomechanism remains to be understood. Nevertheless, the post-viral immunological reaction is postulated to be the underlying mechanistic underpinnings. The paper describes the clinical course of the disease in a 5-year-old boy who complained of abdominal pain and hyperthermia, and the disease was masked by surgical pathology. The phenomena of intoxication syndrome, polyserositis, skin manifestations in the form of a polymorphic rash, hyperemia of the conjunctiva, swelling of the feet and hands increased in dynamics. The course of the disease in a 10-year-old girl who had symptoms of a viral infection is also described. However, upon going to the hospital, both children were diagnosed with a serious condition, they were hospitalized and given appropriate treatment. Therefore, the multifaceted nature of the PIMS-TS’ course underlines the need for early recognition and multispecialty care and management. The research was carried out in accordance with the principles of the Helsinki Declaration. The informed consent of the patient was obtained for conducting the studies. No conflict of interests was declared by the authors.

У статті наведено аналіз сучасних даних щодо етіології і патогенезу дитячих кольок. Останнім часом з’явилися дослідження, що показують взаємозв’язок дитячих кольок з мігренню. Оскільки розвитку типової мігрені можуть передувати певні пароксизмальні стани, наводяться аргументи і результати досліджень, які показують, що дитячі кольки можуть бути одним з епізодичних синдромів дитинства, які можуть бути асоційовані з мігренню. У зв’язку з новими поглядами на розвиток дитячих кольок розглядаються можливі перспективи подальших досліджень, а також діагностичні та лікувальні стратегії.

Мета: дослідити особливості клінічних проявів соматоформних розладів (СР) з боку кардіореспіраторної системи (КРС) і больових та неспецифічних СР (БНСР), а також зв'язок їх виникнення з афективними станами у дітей підліткового віку. Матеріали і методи. Обстежено 48 дітей з СР з боку КРС та 41 дитину з СР з БНСР. Середній вік дітей становив 14,1±4,72 року (M±σ); хлопців було 52,8% (n=47), дівчат-47,2% (n=42). Для дослідження тривоги використовували тест Спілбергера. Для діагностики депресії використовували запитальник дитячої депресії M. Kovacs (1992). Достовірність оцінювали за допомогою t критерію Стьюдента. Результати. СР з боку КРС найчастіше виявлявся у хлопців (58,3%) (p<0,039) переважно сільської місцевості (62,5%) (p<0,01). Найчастіше СР з боку КРС у хлопців проявлявся транзиторним підвищенням АТ (100%), головним болем (75%) та серцебиттям із переважанням тахікардії (75%), тоді як у дівчат достовірно частіше зустрічалась стомлюваність (71,4%) та гіпотензія із синкопальними станами (57,1%) (p<0,05). У 29,2% дітей з СР з боку КРС виявлено депресію і в 87,5% дітей виявлено клінічно виражену тривогу. БНСР хворіли переважно діти раннього підліткового віку-23 (56,1%), які найчастіше (82,9%) проявлялись неспецифічними стійкими больовими синдромами (головним болем, артралгіями, синдромом фіброміалгії, болем у спині тощо), друге рангове місце посіли терморегуляторні порушення (43,9%) та астенічний синдром (34,2%). Серед хворих на БНСР у 48,8% дітей була діагностована депресія і у 95,1%-виразна тривога. Висновки. Депресивні порушення, а також тривожні розлади можуть бути одним з ключових факторів виникнення СР у дітей і проявлятись різноманітними соматичними «масками» у вигляді функціональних розладів органів і систем, стійкими больовими синдромами, ускладнюючи діагностику та ефективність лікування. Найчастішим проявом депресії у хворих на СР з боку КРС та БНСР була ангедонія (64,3% та 65,0% відповідно). Рідше ключовим симптомом депресії був знижений настрій (7,1% та 5,0% відповідно). Дослідження виконані відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалений Локальним етичним комітетом (ЛЕК) установи. На проведення досліджень було отримано поінформовану згоду батьків дітей (або їхніх опікунів). Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Ключові слова: соматоформний розлад, депресія, тривога, діти.

Афективні розлади надзвичайно поширені у дітей підліткового віку. Прогностично найбільш значущими є показники рівня тривожності та розладів депресивного спектра. Мета: дослідити рівень афективних розладів у підлітків Подільського регіону. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 377 учнів віком 12-17 років навчальних закладів Хмельницької області, з них 295 дівчаток і 83 хлопчики. Мешканців міст було 64, сіл -256, у тому числі 44 дитини зі шкіл інтернатів. Особистісну та реактивну тривожність у дітей оцінювали за методикою Спілбергера-Ханіна, вивчення рівня шкільної тривожності проводили за допомогою тесту Філіпса, кількісні показники симптомів депресивного спектра визначали за допомогою запитальника М. Ковач. Результати. Висока реактивна тривожність (50,01±3,04) виявлена у 43,9% досліджуваних, помірна (39,14±3,5) -у 31,1%. Страх самовираження виявлено у 87% осіб, серед них підвищені показники у 57%, високі -у 30% обстежених школярів. Проблеми і страхи у стосунках з вчителями мали місце у 75% осіб, з них підвищені показники -у 52%, високі -у 23% опитаних. За методикою М. Ковач у 40,4% осіб старшого підліткового віку (15-17 років) виявили симптоми депресії, серед них у 37,9% дітей з неповних сімей, у 16,7% дітей з повних сімей та у 45,5% сиріт; серед підлітків 12-14 років -у 55% осіб, з них у 20,6% напівсиріт, у 17,7% дітей з повних сімей та у 61,7% сиріт. Висновки. Високі показники особистісної та реактивної тривожності, негативний фон у стосунках з вчителями у 75% осіб, виявлення розладів депресивного спектра у 55% школярів віком 12-14 років та у 37,9% осіб віком 15-17 років свідчать про потребу активного адаптивного впливу шкільних психологів на поведінкові реакції учнів і роботи з батьками та педагогами. Ключові слова: підлітки, депресія, особистісна, реактивна та шкільна тривожність.