No abstract

The intensive use of the 1,2,4-oxadiazole (isoxadiazole) system in medicinal chemistry [2][3][4] as bioisosteres of carboxylic acid esters and amides [5,6] makes the question of the development and optimization of methods for their synthesis timely. There is particular interest in compounds whose molecules have an isoxadiazole ring combined with another heterocyclic pharmacophore as this may lead to compounds having a broader spectrum of biological activity.As subjects for this investigation we chose compounds whose molecules would contain a pyrrolidin-2-one ring along with the 1,2,4-oxadiazole. It is known that the isoxadiazole system is a component of antiviralPicovir) [7], antiglaucomal, cardiovascular (Proxodolol) [8] and other medicinal compounds [9-11]. Neurological (Etiracetam, Memolog) [12, 13], respiratory (Rolipram) [14], immunostimulatory (Pidotimod) [15] and other medicinal preparations [16-20] are found amongst pyrrolidin-2-one derivatives.In [21] routes were reported for the synthesis of 3-(1,2,4-oxadiazol-5-yl)pyrrolidin-2-ones based on the preparatively inconvenient reaction of substituted 3-cyanopyrrolidin-2-ones with N-hydroxybenzimidoyl chlorides or on the acid catalyzed reaction of the difficult to obtain 5-amino-4-(1,2,4-oxadiazol-5-yl)-2,3-dihydropyrroles. Information concerning the target 4-(1,2,4-oxadiazol-5-yl)pyrrolidin-2-ones has not appeared in the literature. For their preparation we have taken advantage of the method of parallel liquid phase synthesis based on a one-pot condensation of 5-oxopyrrolidine-3-carboxylic acids, carbodiimidazole (CDI), _______ * For Communication 1 see [1] __________________________________________________________________________________________ V. N.

Розглянуто основні недоліки діючих у країні віків стиглості деревостанів лісових порід за лісівничими та економічними критеріями. Проведено порівняння діючих та проектних віків стиглості деревостанів основних лісотвірних порід за природними зонами та категоріями лісів. Для встановлення віків стиглості деревостанів та відповідно віків головних рубок необхідне комплексне використання кількісних і вартісних (грошових) показників. Наведено методику економічної оцінки запасів деревостанів за віками стиглості. Визначено показники загальних запасів деревостанів та їх розподілу за розмірно-якісними категоріями деревини в конкретному віці стиглості. Розраховано площі та проведено грошову оцінку запасів деревини сосни звичайної і дуба звичайного за проектними та діючими віками стиглості на період 2010-2040 рр. на прикладі лісогосподарських підприємств Чернігівського та Харківського ОУЛМГ. Здійснено порівняння вартісних показників запасів деревостанів сосни та дуба у віці стиглості. Встановлено, що підвищення віків стиглості та віків рубок призводить до тимчасового зменшення площі стиглих деревостанів та вартості запасів деревини. Проте з часом спостерігається їх збільшення. Доведено доцільність застосування проектних віків стиглості для зазначених головних деревних порід за категоріями лісів і природними зонами (Полісся, Лісостеп та Степ) в розглянутих регіонах.

Підприємства лісового господарства зазнають впливу не лише соціально-економічних, а й природно-кліматичних чинників. На сьогодні актуальним питанням для підприємств лісової галузі України є визначення нормативних (оптимальних) організаційно-економічних параметрів їх діяльності за регіонами та їх уповільнення до реальних економічних умов функціонування. Розглянуто методичний підхід до визначення за регіонами модельних лісогосподарських підприємств (лідерів). Запропонована методика спирається на сценарний підхід у методології управління господарською діяльністю підприємств галузі та використовує методи міжгосподарського порівняльного аналізу. Прогнозування параметрів діяльності лісогосподарських підприємств за регіонами здійснюється за достовірними багатофакторними моделями з шістьма групами найвагоміших факторів впливу. Запропоновані оптимальні багатофакторні моделі організаційно-економічної діяльності лісогосподарських підприємств містять такі параметри: ресурсно-виробничого потенціалу (потужності), еколого-економічної (лісівничо-екологічної та економічної складових) та соціально-економічної ефективності (соціальної значущості для власних працівників та економіки регіону) за шістьма групами критеріїв. Запропонований методичний підхід апробовано на лісогосподарських підприємствах чотирьох областей України (Вінницької, Сумської, Харківської та Чернігівської).

No abstract