На території Ботанічного саду Харківського національного університету (ХНУ) ім. В. М. Каразіна на хвойних породах визначено 4 види короїдів: короїда-типографа (Ips typographus L.), гравера звичайного (Pityogenes chalcographus L.), соснового короїда-крихітку (Crypturgus cinereus Herb.) та тайгового короїда-крихітку (C. subcribrosus Eg.). Відзначено, що з роду Abies лише п’ять видів не мали ознак заселення, а саме: A. balsamia, A. cephalonica, А. concolor, A. grandis, А. violacea. Picea koraiensis та P. alba не були заселені короїдами, але на стовбурі помічено спроби заселення. Встановлено, що форму P. obovata «Glauca» заселяли всі визначені види короїдів. Найбільш поширеним на ялині серед інших видів короїдів виявився Ips typographus. Серед 198 обстежених дерев визначено: живих із відсутністю ознак заселення короїдами – 27,3 %, зі спробами заселення – 9,1 %, заселених короїдами – 63,6 %.

Полезахисні лісові смуги (ПЛС) забезпечують формування біологічної повноцінності сільгоспугідь і баланс біогеоценозів, підвищують фауністичне біорізноманіття. Таксаційні дані, породний склад і санітарний стан полезахисних насаджень визначають специфічне середовище існування певних видів комах і формування відповідних ентомокомплексів. Метою роботи було визначення санітарного стану дерев у полезахисних лісових смугах та уточнення складу ентомокомплексу на найпоширеніших деревних породах. Польові дослідження проводили впродовж вегетаційного періоду з використанням загальноприйнятих ентомологічних і лісівничих методів. Досліджувані лісові смуги за санітарним станом були ослабленими та сильно ослабленими (індекс санітарного стану насаджень становив від ІІ,1 до ІІІ,0). У результаті ентомологічного аналізу визначено 45 видів комах із 32 родів і 13 родин. Із них комахи-ксилофаги представлені 23 видами, комахи-філофаги – 21 видом. Загалом, зрідка траплялися 43,2 % видів, масовими та звичайними були 25 і 22,7 % видів відповідно, поодиноко траплялися 9,1 % видів. Ясен звичайний мав індекс санітарного стану IV,1, ясен зелений – III,6, клен гостролистий – III, 9. Виявлено, що недогляд та нехтування проведенням лісівничих та агротехнічних заходів у ПЛС спричинили часткове всихання дерев у насадженні, внаслідок чого поширилися збудники захворювань і шкідливі комахи, які заселяли окремі дерева у насадженні.