No abstract

Розвиток інформаційних мереж та інформаційних технологій неможливий без комплексного вирішення задач підвищення ефективності передачі інформації спільно з вирішенням задачі захисту інформація, що передається. Відомі методи і засоби захисту інформаційних мереж й інформації в них потребуються застосування програмного, програмно-апаратного і апаратного забезпечення. У статті виділено ознаки, за якими відбувається групування інформаційних мереж в класи, до них відносяться: наявність в мережах інформації різного рівня конфіденційності; рівень повноважень обслуговуючого персоналу та користувачів мережі на доступ до конфіденційної інформації; режими функціонування мереж – колективний або індивідуальний. В якості однієї із можливостей протидії сучасним кібератакам запропоновано виявлення кібератак в інформаційних мережах з випадковим моментом її появи, що дозволяє збільшити ефективність кіберзахищеності інформаційних мереж та інформації, яка циркулює в них.

У статті розглянуто актуальне питання формування кіберпростору та особливості його захисту. Визначено тенденції його розвитку в умовах інформаційного протиборства, а саме: інформаційна безпека напряму залежить від кібербезпеки, тобто політики безпеки, що реалізується у кіберпросторі; кіберпростір поступово перетворюється у п'ятий театр військових дій; для забезпечення переваги у кіберпросторі провідні країни світу починають формувати військово-мережевий комплекс; проблеми інформаційної безпеки у кіберпросторі та формування військово-мережевого комплексу приводять до перерозподілу повноважень існуючих гравців в сфері захисту інформації; надання послуг із захисту інформації у кіберпросторі стає новим видом бізнесу. Зроблено висновок, що в умовах, що сьогодні склались, тобто інформаційного протиборства, принципове значення має підтримка розробки і виробництва в Україні конкурентних інформаційно-комунікаційних засобів (у тому числі, з використанням вітчизняної мікроелектроніки, яку потрібно відновити та розвивати) та програмного забезпечення в інтересах українських користувачів, а також застосування таких засобів в Україні, і передусім, в оборонному комплексі і на об'єктах критичної цивільної інфраструктури, з метою протидії інформаційним впливам.

No abstract

У статті запропоновано модель захисту кіберпростору CyberSec, що орієнтована на виконання функції «кіберзахисту». Дана модель є функціональною, складається з п’яти етапів, об’єднує в собі низку методів й моделей, є циклічною, а тому дозволяє створити самоналагоджувану систему захисту у кіберпросторі. На першому етапі «Розвідка та виявлення» здійснюється опис середовища безпеки, тобто формується модель загроз, що є повним переліком усіх можливих загроз, які існують або можуть виникнути в даній ситуації. Другим етапом «Озброєння» є вибір засобів захисту та побудова системи захисту кіберпростору (СЗК). Проведення контролю системи (кібепростору) є третім етапом «Контроль». На четвертому етапі «Протидія» побудови захищеного кіберпростору виконується оцінка дієвості запропонованої СЗК. На п’ятому етапі «Активна протидія» здійснюється підготовка нормативних документів, інформування корпорацій щодо інцидентів кібербезпеки  активна протидія на рівні держави, тобто відбувається застосування контрзаходів. Модель захисту кіберпростору CyberSec дозволяє на практиці побудувати захищений кіберпростір як окремої корпорації, так і держави в цілому.