The paper proves that the Ukrainian economy’s systematic structural crises stipulated the necessity of choosing the effective forms of tax mechanism for its regulation. Systemic and institutional methods have been used to study the peculiarities of Ukrainian tax regulation. The methods of coefficient and relative values have been used to assess certain parameters of the tax burden. The dynamics of statistical data have been studied by the method of trend analysis. To determine the impact of the current tax system of Ukraine on economic growth, the authors tested several hypotheses about the dependence of the tax system and: GDP (1), industrial production (2), exports (3), investment dynamics (4), and unemployment rate (5) using econometric analysis with the package-statistical module EViews. The existence of a directly proportional relationship between the growth of tax revenues to the budget of Ukraine and the change of certain macroeconomic indicators is substantiated. It was found that the total tax burden on business in Ukraine reaches 41.5% of corporate profits, which exceeds similar indicators in most European countries. A tax regulation mechanism to stabilize the Ukrainian economy is proposed, in particular: proposals to revise tax rates, implement macroeconomic risk management tools, customs post-audit while providing transparency of tax legislation and its harmonization with the EU Customs Code, digitalization of the service component of tax administration.

The article identifies the negative impact of the coronavirus crisis on the expected efficiency of retail, hotel, restaurant and tourism businesses. The aim of the paper is to develop a methodological algorithm for short-term forecasting of opportunities to restore the effective activity of enterprises under quarantine restrictions.Seasonal component adjustments were performed in the Demetra+ software. Modeling the recovery of effective activity included an assessment of the influence of macroparameters on the dynamics of an enterprise’s sales volumes under pre-quarantine conditions, defining the size of economic losses, determining coefficients of macroindicators’ dynamic influence under conditions of differentiation of quarantine restrictions, constructing a matrix of multiple regression equations, which clearly demonstrates the forecast prospects for restoring the effective activity of enterprises, depending on the quarantine zoning. A situational model of the possible scenario dynamics of enterprises’ trade turnover was built taking into account the quarantine zoning and the logical transformational algorithms of influence on variable system parameters caused by it. The thermometer principle was used as a fuzzy logic tool to consider the specifics of the dynamics of various linguistic variables and bring the forecast model as close as possible to the epidemiological zoning logic. Approbation of the methodology revealed a clear correlation between the severity of quarantine restrictions and the expected growth of enterprise activity amounts. In a more advanced form, the method should be used for short-term macroeconomic forecasting when determining quarantine restrictions and epidemiological zoning.

Introduction. Ukraine's active progress towards integration with the European social and economic space requires an update of domestic fiscal policy to ensure adequate cooperation with European countries. The need for changes in tax regulation in the context of integration processes actualises the issue of generalizing the features of fiscal policy in the EU with the identification of the most positive experience of reforming it. Methods. The following methds are used in conducting the research: systematic, institutional methods (to study the tax system and mechanisms for regulating tax relations in individual EU countries), the trend analysis method (to analyze the dynamics of tax rates and tax revenues in EU countries). Eurostat data on major tax aggregates of national accounts of different countries were used as an information source. Results. The current tax policy of EU countries is characterized by the co-ordination of the interests of each state, the abolition of inefficient elements of tax systems and the renunciation of nominal tax sovereignty. Bid sizes are not uniform and tax rates are quite low. The effectiveness of the EU tax system is manifested primarily in the distribution of taxes, that is, in their share in the overall structure of tax revenues. The highest is the share of indirect taxes, with the average value of the share of VAT fluctuating within 20-30%, the share of personal tax - within 8-30%. Considering the positive experience of the EU member states, the main directions of transformation of tax regulation of Ukraine are the implementation of EU norms in the field of taxation into the legal system and tax practice: improvement of tax policy principles, as well as modification of the national structure of tax types in accordance with European standards; ensuring the systematic and efficient functioning of the internal taxation regime and the tax administration process. Discussion. Further scientific research should cover the development and use of state-of-the-art analytical tools for tax burden forecasting and fiscal regulation effectiveness. Keywords: tax system, fiscal policy, tax burden, tax administration, taxpayers, European integration, economic integration.

Турянський Ю.І. 1 доктор економічних наук, доцент, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України Свидрук І.І. 2 доктор економічних наук, доцент, Львівський торговельно-економічний університет Клепанчук О.Ю. 3 кандидат економічних наук, доцент, Львівський національний університет імені Івана Франка

Турянський Ю.І. доктор економічних наук, доцент, професор кафедри економіки, Львівський регіональний інститут державного управління Національної академії державного управління при Президентові України ТРАНСФОРМАЦІЯ ВИРОБНИЧИХ ЕКОСИСТЕМ ДО ЦИРКУЛЯРНОЇ ЕКОНОМІКИ Статтю присвячено дослідженню трансформаціям виробничих екосистеми в парадигмі циркулярної економіки, що виникла як відповідь на тиск виробництва і споживання на світові сировинні ресурси та навколишнє середовище, показано, що в циркулярній економіці підприємства розробляють цілісні ланцюги поставок, ефективніше використовуючи ресурси і створюючи нові ринки. Розглянуто етапи організації перебудови екосистем: оцінку готовності екосистеми та її трансформацію, з'ясовано, що системному здійсненню змін сприяють інноваційні технології. Трансформація екосистем здійснюється за допомогою механізмів обмеження ранніх інвестиційних витрат, інвестування в ІТ-інфраструктуру, стимулювання стейкхолдерів до співпраці. Доведено, що ризикованість трансформованої бізнес-моделі змушує сторони домовлятись щодо розподілу ризиків і доходів. Конкурентні переваги трансформацій виробничих екосистем полягають у диференціації та лідерстві у витратах, стратегічні -у підвищенні здатності екосистем досягати результатів соціального, фінансового та екологічного спрямування, створюючи можливості для розвитку стійкої промисловості.Ключові слова: сировинні ресурси, навколишнє середовище, конкурентні переваги, ресурсна рециркуляція, інфраструктура, інвестиції. ТРАНСФОРМАЦИЯ ПРОИЗВОДСТВЕННЫХ ЭКОСИСТЕМ В ЦИРКУЛЯРНУЮ ЭКОНОМИКУТурянский Ю.И. Статья посвящена исследованию трансформаций производственных экосистем в парадигме циркулярной экономики, возникшей в ответ на давление производства и потребления на мировые сырьевые ресурсы и окружающую среду, показано, что в циркулярной экономике предприятия разрабатывают целостные цепи поставок, эффективнее используя ресурсы и создавая новые рынки. Рассмотрены этапы организации перестройки экосистем: оценку готовности экосистемы и ее трансформацию, выявлено, что системному осуществлению изменений способствуют инновационные технологии. Трансформация экосистем осуществляется с помощью механизмов ограничения ранних инвестиционных расходов, инвестирования в ИТ-инфраструктуру, стимулирование стейкхолдеров к сотрудничеству. Доказано, что рискованность трансформированной бизнес-модели стимулирует стороны договариваться о распределении рисков и доходов. Конкурентные преимущества трансформаций производственных экосистем заключаются в дифференциации и лидерстве в расходах, стратегические -в повышении способности экосистем достигать результатов социального, финансового и экологического направления, создавая возможности для развития устойчивой промышленности.Ключевые слова: сырьевые ресурсы, окружающая среда, конкурентные преимущества, ресурсная рециркуляция, инфраструктура, инвестиции. Інтелект ХХІ № 6 '2019 ЕКОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ