Львівський національний університет імені Івана Франка 2 Національний університет «Одеська юридична академія» ІНВЕСТИЦІЙНА ПРИВАБЛИВІСТЬ ҐРУНТІВ КАРПАТСЬКОГО РЕГІОНУ УКРАЇНИ Мета цієї публікації-обґрунтувати необхідність комплексної оцінки та вдосконалити теоретико-методологічні засади оцінювання інвестиційної привабливості ґрунтів Карпатського регіону України, розробити систему показників для оцінювання агровиробничих властивостей ґрунтів і сформувати структуру показників регіональної інвестиційної привабливості модальних типів ґрунтів. До критеріїв інвестиційної привабливості ґрунтів віднесено їхні морфологічні особливості та фізико-хімічні властивості, кліматичні, технологічні, організаційно-економічні, соціальні, правові параметри. Першочерговим завданням є формування баз даних морфологічних, фізичних і фізикохімічних властивостей модальних типів ґрунтів Карпатського регіону, які визначають родючість та інвестиційну привабливість. Пропонована оцінка інвестиційної привабливості ґрунтів земельних ділянок є запорукою мінімізації можливих ризиків інвестування та впровадження рентабельного типу землекористування. Ключові слова: ґрунти; інвестиційна привабливість ґрунтів; родючість ґрунтів; правовий режим ґрунтів; землі сільськогосподарського призначення; Карпатський регіон.

Summary Profile-differentiated soils of the Precarpathian region were formed due to the combined effect of such processes as podzolization, lessivage, gley-eluvium. For the diagnosis of these soils, researchers have used different diagnostic features. The most controversial is the diagnosis of the lessivage process. Based on our own field and analytical studies, it is suggested to use the granulometric composition compared to the contents of the horizon and the silt content in argillanes for the diagnosis of lessivage argillanes within the illuvial horizon. A reliable feature of lessivage is the equal distribution of the montmorillonite group minerals within the profile, which is diagnosed by the ratio of SiO2:Al2O3 in the silty fraction, the accumulation of Fe2O3 and R2O3 in the illuvial horizon in comparison with the rock and positive values of eluvial-accumulative coefficient of oxides in the silty fraction in the illuvial part of the soil profile.

The structure of soils in Carpathian region of Ukraine, which is involved for agricultural land use, including for arable land, has been analyzed. The basic steps to increase the area of arable land have been described. Integrated approach with using spatial, legal, environmental, and economic performance has been proposed for definition of the efficiency of agricultural land use. The appellation “soil use” for characteristic the type using of agricultural land resources has been proposed. Key words: productive soils, land use, the Carpathian region of Ukraine, soil use

Встановлено, що сілани профільно-диференційованих ґрунтів Передкарпаття виповнюють вертикальні тріщини, а гранулометричний склад сілан і генетичних горизонтів є грубопилувато-середньосуглинковим. Проте, у сіланах встановлено збільшення у 2,3-2,9 рази фракції грубого піску, що свідчить про його механічне переміщення із верхніх горизонтів. Натомість сесквани мають мулувато-легкоглинистий гранулометричний склад із помітною перевагою фракції мулу (42,7 %), що засвідчує про домінування у верхній частині профілю досліджуваних ґрунтів процесів опідзолення, лесиважу та переміщення продуктів руйнування мінеральної частини  у нижні горизонти.

<p>In the humid conditions, the most common ground forms are the ferruginous ones: ferrum concretions, marsh ore, ocher spots, etc. Mollic gley soils are widely spread along the periphery of marshes and are formed under the influence of mollic and gley processes on various soil-forming rocks under conditions of sporadically pulsating water regime and excessive moisture under the meadow and swamp biocenoses. The ferrum concretions are characteristic of all genetic horizons of mollic gley soils, except for the soil-forming rock, and their content ranges from 3.3% in the mollic to 47.1% in the lower transitional horizon. The gross iron content in the fine mollic gley soils, as well as in the ferrum concretions forms, increases with depth, and the maximum values are characteristic of the lower transition horizon. The lowest values of the gross iron content are characteristic of the fine soil-forming rock (16.0 mg / 100 g soil) and the mollic soil (66.4 mg / 100 g soil). It was established that the gross chemical content of the ferrum concretions forms is dominated by the iron oxides with the highest content in the ferrum concretions of the mollic soils (48.75%). Also the ferrum concretions forms of iron are characterized by a rather high content of aluminum oxides (5.59–7.92%). The highest values of the accumulation coefficient are characteristic of the iron oxide (Kx = 7.21–2.58), which confirms the hypothesis of the dominant role of its compounds in the formation of the ferrum concretions forms.</p>