No abstract

The purpose of the article is to present a methodology of studies and reduction of meteothermoelastic deformations from extensometers data and the results of selection with its application of small amplitude deformation anomalies – precursors of local Transcarpathian earthquakes. The studies of meteothermal influences on the data of geophysical observations regime and the development of ways to taking into account such influences is one of the important tasks in conducting of geodynamic monitoring. This is especially relevant for extensometers studies. The research methodology consist of conducting a correlation analysis of extensometer and meteortemperature data and reduction of selected seasonal meteothermoelastic strains from variational deformations time series. As a result of those researches, in particular, the correlation between the temperature of air and deformations of the rocks massif at the "Muzhievo" observation point (Ukrainian Transcarpathians) was studied. The reduction of selected seasonal meteothermoelastic strains was carried out and a low amplitude deformation anomaly – the precursor of the local Transcarpathian earthquake with a magnitude M=3.3 at an epicenter distance of 31 km is identified. Selected anomaly has an amplitude (in relative deformations) ~3·10-7 (in comparison with the value of the seasonal meteothermoelastic variations ~14·10-7), it is 5-7 times greater than the amplitude of difference fluctuations (0.5·0.7·10-7) between the registered variations of deformations and the "regular" seasonal meteothermoelastic wave. The "precursor" duration of the anomaly is about 5 months. The practical significance of the work consists, in particular, in the fact that the application of the developed technique provides reduction of meteothermal influences and allows the search of low-amplitude deformation anomalies – precursors of earthquakes against the background of thermoelastic deformations. This, in fact, many times increases the actual sensitivity and, respectively, the zone of geodynamic and seismoprognostic control of concrete point of extensometers observations.

No abstract

No abstract

Методика: для створення методики прогнозування водонафтогазонасиченості порід-колекторів у розрізах свердловин використано адекватну математичну модель гірської породи, на основі якої отримано загальні вирази для розрахунку швидкостей пружних хвиль, пористості та об'ємної густини для породи як двофазного середовища, у тому числі, для флюїдонасичених та сухих порід, а також використано раніше виведені теоретичні та емпіричні співвідношення для представлення необхідних у розрахунках за методикою характерних величин для твердої фази порід та виразів для обчислення пружних параметрів порід розрізу свердловини.Результати: у статті подано виведення узагальнених співвідношень для прогнозування типу флюїду у порах порід-колекторів розрізів свердловин та пошарового визначення пружних характеристик порід. Особливості застосування методики проілюстровано конкретними прикладами розрахунків за даними акустичного каротажу.Наукова новизна: в рамках авторської прогнозної методики виведено узагальнені вирази для розрахунку водонафтогазонасиченості порід розрізів свердловин. Співвідношення такого роду для виявлення присутності колекторів у породах розрізу свердловини та розрізнення типів наповнювача пор порід отримано вперше. Математичний апарат оптимально поєднує простоту підходу з максимально повним урахуванням пружних властивостей досліджуваного середовища.Практична значимість: виведені співвідношення забезпечують надійне прогнозування водонафтогазонасиченості порід-колекторів і, тим самим, ефективність пошуку вуглеводневих покладів у розрізах свердловин.Ключові слова: каротаж, порода-колектор, водонафтогазонасиченість порід, модуль зсуву, стисливість, густина, функціонал.Постановка проблеми. Дослідження розрізів свер-дловин для виявлення покладів вуглеводнів є актуаль-ною задачею нафтогазопошукових робіт. Такі дослі-дження включають отримання та аналіз комплексних даних ГДС та кернових досліджень, різні математичні підходи, способи, методи, відповідні пакети комп'терних програм. У рамках розв'язання цієї задачі нами (Л.В. Скакальською) розроблено методику прогнозу-вання пористості й типу флюїдонасичення пор порід у розрізах свердловин за каротажними та керновими да-ними [13][14][15][16].Метою даної роботи є представити виведення у ра-мках створеної методики прогнозування типу флюїдо-насичення порід у розрізах свердловин узагальнених співвідношень для вибраної моделі гірської породи з включенням до розрахунку формул для усіх пружних параметрів досліджуваного розрізу; виведення узагаль-нених залежностей між пружними та колекторськими характеристиками породи для застосовності методики для будь-якого регіону, структури й типу порід і, тим самим, підвищення її ефективності.Аналіз останніх досліджень та публікацій за те-мою роботи. Методики комплексного аналізу та інтер-претації даних ГДС стосовно пошуків покладів вуглевод-нів розвиваються впродовж багатьох десятиліть і зараз досягли хорошої ефективності. Вони розвиваються від простих (з інтерпретацією на якісному рівні) до все скла-дніших кількісних [1][2][3][4][5][6][7][8][9][10]...