Досліджено сучасний стан насаджень сосни звичайної та процеси лісовідновлення в осередках кореневої губки, а також вплив на природне поновлення змін погодних умов у свіжих суборах Житомирського Полісся. Дослідження здійснено у Богунському лісництві філії "Коростенське лісомисливське господарство" ДП "Ліси України" в осередках всихання сосни звичайної від кореневої губки різного ступеня розвитку. Використано методики порівняльної екології, лісознавства, лісівництва, ботаніки та лісової таксації. З'ясовано, що процеси диференціації дерев за категоріями стану ураження збудником кореневої губки сосни звичайної в осередках всихання відбуваються з більшою інтенсивністю порівняно зі сосновими деревостанами у міжосередковому просторі. Встановлено, що в осередках розвитку кореневої губки кількість дерев на одному гектарі зменшується у середньому на 37,0 %, ступінь розладнання сосняків, уражених кореневою губкою, є слабким. В осередку зберігається 25-33,0 % дерев без ознак ураження збудником кореневої губки сосни звичайної, що може свідчити про їхню стійкість до патогенну. Неуражені дерева сосни звичайної можуть бути хорошим генофондом для природного відновлення лісів. Живе надґрунтове вкриття на контролі є притаманним для свіжих суборах, а в осередках на пізніх стадіях розвитку – для вологих суборів. Успішність процесу природного поновлення є задовільною у міжосередковому просторі та виникаючих осередках всихання та доброю – у діючих та затухаючих осередках всихання. У затухаючих осередках всихання середня кількість підросту листяних порід збільшилася до 69,0 %, основними породами є береза повисла і дуб звичайний. Ростові показники соснового підросту є вищими і більшими у затухаючих осередках. Гідротермічний коефіцієнт Полісся за останнє десятиріччя відповідає значенню ГТК Лісостепу. Недостатня кількість опадів у вегетаційний період погіршує ріст та відновлення сосни звичайної.

Виявлено особливості поширення та сезонної динаміки щільності трьох видів адвентивних комах-мінерів із ряду лускокрилих (Lepidoptera) родини Gracillariidae у паркових і вуличних насадженнях м. Житомира: на гіркокаштані звичайному – каштанового мінера – Cameraria ohridella Deschka & Dimic, 1986; на робінії звичайній – білоакацієвого нижньостороннього мінера – Parectopa robiniella (Clemens, 1863); на липі дрібнолистій – японську липову міль-строкатку Phyllonorycter issikii (Kumata, 1963). Зареєстровано три максимуми щільності мін каштанового мінера (у ІІ декаді червня, ІІ декаді липня і ІІІ декаді серпня), два максимуми – липового мінера (у ІІ декаді червня та ІІ декаді серпня) і три максимуми – білоакацієвого мінера (у ІІ декаді червня, ІІ декаді липня та ІІ декаді серпня). Навесні щільність поселень каштанового мінера була найменшою в парках і вулицях центра, де восени прибирали опале листя. На величину пошкодженої площі листків гіркокаштана впливала не тільки щільність мін каштанового мінера, але також техногенні чинники та ураження грибами.