Стаття присвячена особливостям неформального навчання засобами МООС у закладах вищої освіти. Акцентовано увагу на тому, що здобувачі освіти та науково-педагогічні працівники мають можливості безкоштовно використовувати онлайн-ресурси на закордонних платформах Udemy, Coursera, Edx, Alison. З’ясовано, що кожен ЗВО має можливість у корпоративному доступі електронної пошти зареєструвати здобувачів освіти та науково-педагогічних працівників для подальшої роботи на онлайн-ресурсах. Наголошено, що системна робота на онлайн-платформах з метою проходження онлайн-курсів, дозволить українським користувачам використовувати платні ресурси на безоплатній основі, що є запорукою успішного навчання в дистанційному форматі.

Стаття присвячена розгляду ґендерних аспектів роману Л. Костенко. Увагу приділено особистій сюжетній лінії головного персонажа, що органічно вплітається в його роздуми над розвитком української нації та висвітлює духовний стан сучасного йому соціуму. Через стосунки протагоніста і його дружини розкрито також ґендерні моделі, що склалися на початку ХХІ ст.Метою статті є висвітлення ґендерних аспектів роману Л. Костенко «Записки українського самашедшого» в контексті огляду головним персонажем соціально-історичного й культурного буття його нації.Реалізація поставленої мети передбачала виконання таких завдань: розглянути типові ґендерні моделі, що скла- лися українському соціумі початку ХХІ ст., крізь призму авторського світогляду; висвітлити філософський аспект визначення маскулінного та фемінного в романі; визначити шляхи подолання кризи ґендерних стосунків, запропонова- них письменницею, на прикладі родини головного персонажа її роману «Записки українського самашедшого».Визначено, що твір Л. Костенко став квінтесенцією феміністичних роздумів письменниці. Крізь призму бачення персонажа-чоловіка вона розкриває різні аспекти ґендерних стосунків у сучасному суспільстві, визначає об’єктивні й суб’єктивні причини зародження феміністичного руху тощо. Її протагоніст намагається вирішити свої особисті проблеми у родині, а завдяки цьому – отримати додаткові стимули для подолання соціальних і політичних негараздів.Зроблено висновки, що конкретна життєва ситуація переростає в романі Л. Костенко в загальнофілософські та культурологічні міркування із приводу місця справжнього кохання в житті людини, причин виникнення феміністичного руху тощо. Навіть із чоловічого погляду авторка виділяє позитивні аспекти фемінізму, вважаючи його органічною потребою сучасного соціуму, в якому відбулася деструкція традиційних ґендерних ролей. Водночас досягнення гармонії як у родині, так і в країні в цілому можливе лише через повернення до споконвічних морально-етичних цінностей: любові, віри, взаємодопомоги, щирого діалогу, вірності тощо.