No abstract

Evaluation of Lactobacillus plantarum strains perspective for plant protection or fermentation of food of plant origin should include tests on abilities to attach to plant surfaces and to form biofilms. Comparing RAPD-profiles with these properties and also with geographical origin of the strains is necessary to find out the possibility of rapid selection of the strains and tracking their dissemination. Biofilm formation and RAPD-PCR profiles of 30 strains of L. plantarum isolated from grape must and pickles originated from France and Ukraine were compared. All isolates were able to attach to Lepidium sativum seedlings and form biofilms of different types. Amount of attached cells varied from (7.8 ± 0.2) x 104 to (2.1 ± 0.3) x 103 CFU/cm2. The most developed biofilms were formed on shoots, leaves, seed coat shells. On roots this ability was strain dependent: the majority of French isolates (77.0%) formed separated microcolonies without developed matrix layer. Among Ukrainian isolates, 47.1% of the strains showed the same tendency, and in 41.2% of the strains individual attached cells without formation of microcolonies were observed. The level of initial attachment of bacterial cells to roots did not coincide with the level of subsequent formation of biofilms. Gene plnA was detected in 28.1% of isolates. All plnA possessing strains except the one formed microcolonies or biofilms with developed matrix. Lactobacilli could eliminate the biofilms of Agrobacterium tumefaciens pJZ from tomato roots in 75.0 – 100% of tested samples depending on a strain and method of inoculation. No clear association between the geographical origin of the L. plantarum strains and clustering by RAPD-PCR analysis was found. Two strains with high level of biofilm formation were grouped in one subcluster.

антагоністичної активності бактерій Lactobacillus plantarum, ізольованих з рослинних джерел України та Франції проти фітопатогенних бактерій. Методи. Антагоністичну активність L. plantarum досліджено in vitro за допомогою методу агарових лунок та in vivo шляхом інокуляції експлантів моркви та зараження рослин каланхое. результати. Показано антагоністичну активність досліджених молочнокислих бактерій проти фітопатогенних бактерій як in vitro, так і in vivo. Встановлено, що у випадку всіх використаних тест-систем не спостерігалося значної залежності між рН культуральної рідини та рівнем антагоністичної активності. Найбільш активними антагоністами у більшості використаних тест-систем були ізоляти L. plantarum ОНУ311, ОНУ313, ОНУ476, ОНУ312 і ОНУ12 з України та ОНУ352, ОНУ353 і ОНУ355 з Франції. висновки. Рівень антагонізму L. plantarum проти фітопатогенів відрізнявся залежно від штаму лактобацил, його походження, штаму фітопатогена та використаної у роботі тест-системи. К л ю ч о в і с л о в а : Lactobacillus plantarum, фітопатогенні бактерії, антагоністична активність.

Pseudomonas syringae pv. syringae 8511 та P. syringae pv. atrofaciens D13 вивчали in vitro методом агарових лунок. Результати. Комбінація продуктів метаболізму двох штамів лактобацил продемонструвала найвищий рівень пригнічення серед перевірених сумішей (p≤0,05) проти фітопатогенів Rhizobium vitis та Pseudomonas syringae pv. syringae з утворенням зон пригнічення з радіусом 7,2±0,4 та 7,8±0,4 мм. Антагоністична активність комбінації продуктів метаболізму бактерій штамів L. plantarum ОНУ12 та L. plantarum ОНУ311 в більшості випадків не збільшувалася порівняно з активністю окремих штамів. Штам E. italicus ОНУ547 окремо не пригнічував ріст фітопатогенних бактерій. Антагоністична активність досліджених комбінацій статистично не відрізнялася проти Rhizobium radiobacter та Erwinia carotovora. Висновки. Всі досліджені суміші лактобактерій проявили різний рівень антагоністичної активності проти використаних в роботі фітопатогенних бактерій, що зумовлено дією органічних кислот, які вони продукують. К лючов і сл ова: антагоністична активність, метаболіти, Lactobacillus plantarum, Enterococcus italicus. Зростаюча стійкість фітопатогенів до існуючих хімічних препаратів привернула увагу вчених до проблеми боротьби з фітопатогенними бактеріями [1]. Однією з можливих альтернатив застосуванню хімікатів можуть бути молочнокислі бактерії (МКБ), які є перспективними агентами біоконтролю завдяки антагоністичній активності проти фітопатогенів, зумовлену продуктами метаболізму [1, 10]. Дійсно, в багатьох публікаціях показано антагоністичну активність різних МКБ проти різноманітних видів фітопатогенних бактерій, таких як Erwinia carotovora, Rhizobium radiobacter, Pseudomonas syringae,

Вивчено вплив консорціумів штамів L. plantarum на проростання та ростові характеристики салату Lactuca sativa L. в стерильних умовах in vitro та за висіву у ґрунт в умовах теплиці. Стимулювальна дія лактобацил краще проявлялася у ґрунті. Усі тестовані консорціуми (L. plantarum ОНУ 12+991; ОНУ 12+991+311; ОНУ12+991+311+313 у концентраціях 2 % від добових культур) та штам L. plantarum окремо покращували середню довжину стебел і листків салату, а середня площа листка і маса рослин збільшувалася за усіх варіантів обробок, крім консорціуму з чотирьох штамів. Найефективнішим виявився консорціум з двох штамів L. plantarum ОНУ 12+991: середня маса рослин з насіння, обробленого сумішшю ОНУ 12+991, збільшилася у 8,6 разів, середня площа листової пластинки-у 3,2 рази, а схожість в умовах ґрунту-на 43,3 %.