Мета дослідження – провести аналіз наукових публікацій, які висвітлюють стан забезпеченості вітаміном D та його взаємозв’язки з розвитком метаболічного синдрому в дітей підліткового віку. Матеріали та методи. Проведено аналіз публікацій баз даних Web of Sciense, SpringerOpen, Structure (NCBI), HINARI, PudMed, Scopus, які описують стан забезпеченості вітаміном D дітей залежно від індексу маси тіла і його взаємозв’язки з показниками антропометрії, вуглеводного та ліпідного обмінів. Результати дослідження та їх обговорення. Ожиріння та дефіцит вітаміну D сприяють зростанню розвитку критеріїв метаболічного синдрому в дітей підліткового віку. Важливими чинниками розвитку дефіциту вітаміну D та метаболічного синдрому є низький дохід на члена сім’ї, недостатнє вживання молока, харчових продуктів, збагачених вітаміном D, низька фізична активність, недостатнє перебування на відкритому повітрі, тривале проведення часу за комп’ютером, гаджетами. Забезпеченість вітаміном D у підлітків з ожирінням характеризується прямими кореляційними зв’язками з рівнем у сироватці крові ліпопротеїнів високої щільності та зворотними кореляційними зв’язками з окружністю талії, рівнем тригліцеридів, глікемії, артеріальної гіпертензії. Висновки. Дефіцит вітаміну D пов’язаний із чинниками ризику метаболічного синдрому в дітей з ожирінням. Поширеність дефіциту вітаміну D серед дітей підліткового віку залежить від багатьох чинників, які вважаються такими, що відіграють важливу роль у підвищених ризиках розвитку метаболічного синдрому. Встановлення механізмів взаємозв’язку дефіциту вітаміну D з чинниками ризику метаболічного синдрому в дітей з ожирінням дозволять розробити нові підходи, направлені на зниження ризиків ожиріння, метаболічного синдрому та пов’язаних із ними серцево-судинних захворювань.

РЕЗЮМЕ. Вітамін D, за рахунок плейотропних впливів, здійснює експресію генів, що кодують білки клітинної диференціації, апоптозу, регулювання імунологічних процесів, ліпідного та вуглеводного обміну. Забезпечення достатнього рівня в організмі метаболітів вітаміну D запобігає розвитку метаболічного синдрому та серцево-судинної патології. Мета – розробити на основі антропометричних та клініко-анамнестичних досліджень спосіб прогнозування забезпеченості вітаміном D дітей підліткового віку. Матеріал і методи. Обстежено 196 дітей підліткового віку (з ожирінням 76 підлітків, з надмірною масою тіла 60 підлітків, з нормальною масою тіла 60 підлітків). Проводили антропометричні вимірювання, за їх результатами вираховували індекс маси тіла (ІМТ) та індекси відношення ОТ/ОС та ОТ/зріст. Визначали імуноферментним способом у сироватці крові рівень 25(ОН)D. Проводили опитування підлітків та/або їх батьків за «Опитувальником для оцінки статусу вітаміну D у молодих людей». Результати. Рівень 25(OH)D у підлітків з нормальною масою тіла становив 17,90 (12,16–24,93) нг/мл, при надмірній масі тіла – 14,69 (10,27–20,30) нг/мл, при ожирінні – 12,71 (9,36–17,37) нг/мл. 25(OH)D характеризується зворотним кореляційним зв’язком з масою тіла, ІМТ, ОТ, ОС, коефіцієнтами відношень ОТ/ОС та ОТ/зріст. Установлено, що до основних предикторів, які впливають на рівень вітаміну D у підлітків з ожирінням, належать ІМТ (р=0,003), споживання молока (р=0,006), вживання добавок вітаміну D (або риб’ячого жиру з вітаміном D) (р=0,007), фізична активність (р=0,000). Висновки. У дітей підліткового віку визначається низький рівень забезпеченості вітаміном D, який характеризується достовірними зворотними кореляційними зв’язками з основними антропометричними показниками. Розроблене рівняння визначення забезпеченості вітаміном D, яке ґрунтується на незалежних предикторах та показниках антропометричних вимірювань, можна використовувати лікарям первинної ланки при проведенні скринінгових досліджень та розробці способів профілактики дефіциту вітаміну D.

Актуальність проблеми функціональних гастроінтестинальних розладів (ФГР) не викликає сумнівів, оскільки переважна більшість патологічних станів, що виникають у дітей, мають саме функціональний характер. Мета – проаналізувати Римські критерії IV та сформувати сучасний алгоритм діагностики функціональних розладів кишечника у дітей на етапі первинної медичної допомоги. Матеріал і методи. У роботі застосовано інформаційний, бібліографічний та аналітичний методи у міжнародних медичних інформаційних електронних базах даних, що стосуються Римських критеріїв IV. Результати. Причиною виникнення ФГР не є біохімічні чи морфологічні порушення у роботі органів травлення, а переважно тимчасові розлади функціонування тих чи інших органів травної системи. У 2016 році були опубліковані Римські критерії IV, згідно з якими відбулося оновлення критеріїв на основі симптомів для діагностики дітей із ФГР. За даними оновленого перегляду для новонароджених та дітей раннього віку «правило трійки» для діагностики малюкових кольок було відмінене, при діагностиці функціонального запору було проведено розмежування між дітьми, які мають навички «охайності» (привчені до туалету), та тими, у кого ці навички відсутні. Для дітей та підлітків описані два нові ФГР – функціональна нудота та функціональне блювання, а також відмічено, що біль не повинен бути провідною скаргою при встановленні діагнозу функціональної диспепсії. Висновки. Аналіз засад Римських критеріїв IV дозволяє правильно інтерпретувати результати обстеження дитини та скласти план медичного спостереження за педіатричним пацієнтом для покращення якості його життя.