In the article the brought results over of experimental researches of influence of different methods and depth of soil basic tillage and doses of mineral fertilization on agrophysical properties and productivity of soybean. A purpose of researches is establishment of the most effective methods of soil basic tillage and doses of application of mineral fertilizers at growing of soybean in row croprotation on the irrigation of south of Ukraine and their influence on a height and development of plants, forming of harvest and quality of seed. During an experiment used the field, in-gravimetric, visual, laboratory, calculation-comparative, mathematically-statistical methods with the use of confessedly methods and methodical recommendations. For determination of efficiency of action of soil basic tillage and doses of fertilizers on the productivity of soybean five variants of methods of basic tillage were stopped up and three variants of fertilizer systems: organic and two organo-mineral with doses bringing of mineral fertilizers - N30P60, N60P60 on a background of post harvesting bits and pieces of cultures of crop rotation and optimal mode of irrigation. Results. The changes of agrophysical properties happened under act of the systems of soil basic tillage, nourishing mode, that stipulated creation of different terms for a height and development of culture and forming of harvest. The productivity of seed of soybean at plowing on a 25-27 cm averaged for five years on a background the dose of fertilizers of N60P60 of 4,22 t/ha. At the combined tillage which united disk loosening on a 14-16 cm with slotting on a depth a 38-40 cm, 4,12 t/ha of seed of soybean is got in the system of differentiated-1 soil tillage. On the average on a factor B (system of fertilizer), the productivity of seed of soybean at organic system of fertilize made 2,38 t/ha. Bringing of dose N30P60 assisted the height of harvest on 0,84 t/ha, and N60P60 on 1,39 t/ha, or on 35,2 and 58,4% accordingly. Conclusion. In the short row crop rotation on the irrigated lands of south of Ukraine the most favorable terms for a height, development and forming of harvest of soybean on dark-chestnut soils are created in the systems of plowing basic soil tillage with the turn of layer or differentiated- 1 tillage with the deep loosening under soybean or shallow on a background slotting on a depth a 38-40 cm under a previous culture.

Мета. Оцінка впливу пташиного компосту на родючість ґрунту та наукове обґрунтування оптимальної дози його внесення під ячмінь ярий сорту Аверс на темно-каштановому середньосуглинковому ґрунті сте- пової зони України. Методи. Польовий, лабораторний, математико-статистичний та розрахунково-аналітичний методи. Результати. Встановлено, що з кожною тонною органічних добрив на основі пташиного посліду в ґрунт вноситься 13 кг азоту, 25 кг фосфору та 26 кг діючої речовини калію. Розрахунку вмісту гумусу в шарах ґрунту та перерахунок вмісту гумусу в доступний азот, доводять вміст доступного азоту після другого внесення пташиного компосту збільшився у шарі ґрунту 0−60 см на 21,7 %. Сумарне водоспоживання, а саме: кількість використаної вологи рослинами за період вегетації на транспірацію та випаровування ґрунтом становить 2731 м3 /га. Аналіз складових сумарного водоспоживання свідчив, що потреба у воді була забезпечена на 33 % за рахунок продуктивних запасів у ґрунті, на 38 % – за рахунок опадів вегетаційного періоду та на 29% − за рахунок зрошення. Найбільш ефективно, при коефіцієнті сумарного водоспоживання 525 м3/т використовувалася волога у варіанті з внесенням 7 т/га пташиного перегною. У варіанті з внесенням 7 т/га отримана найвища врожайність − 5,2 т/га. Ця доза є найбільш ефективною, при її внесенні була отримана максимальна прибавка врожайності в досліді, яка склала 1,62 т/га, що на 31,2 % вище ніж на контролі. Висновки. Зростання дози пташиного перегною з 2-х до 7-ми т/га позитивно вплинули на продуктивність ярого ячменю, а вищі дози викликають незначне пригнічення посівів та зниження врожайності при внесення 8, 9, 10 т/га пташиного компосту на 19,2, 5,8 та 3,5 % відповідно. Найбільш ефективною дозою внесення пташиного перегною на посівах ячменю ярого − 7 т/га.