Висвітлено дані про вплив Міді на фізіологічні процеси в організмі тварин, зокрема формування статевої функції через активність ензимів та синтез гормонів. Метою огляду було розкрити механізми впливу Міді у забезпеченні функціонування біологічних систем, направлених на формування відтворної функції самців. Встановлено, що провідна роль Міді у фізіологічних та біохімічних процесах обумовлена її ессенціальністю. Для самців характерні гомеостатичні механізми регулювання метаболізму Міді, до яких відносять білки шаперони CCS, COX17 і ATOX1, котрі забезпечують транспортування цього елементу та білки АТР7А і ATP7B, головна функція яких підтримати нормальний рівень цього елементу. Мутації в генах, котрі кодують білки АТР7А та АТР7В, зумовлюють генетичні порушення метаболізму Міді, при яких відмічається дефіцит або надлишок її в організмі. Як підвищення, так і зниження надходження Міді до статевих органів самців призводить до гістологічних змін сім’яників та порушення процесів сперматогенезу. Завдяки окисно-відновним властивостям Міді, вона є кофактором супероксиддисмутази та цитохром-с-оксидази, які тісно пов’язані з функціональною активністю сперматозоїдів. Каталізуючи дисмутацію аніонів супероксиду, супероксиддисмутаза захищає сперматозоїди від негативної дії вільних радикалів у період їх дозрівання під час проходження через придаток сім’яників. Завдяки провідній ролі цитохром-с-оксидази в окисному фосфорилюванні, цей ензим підтримує нормальний рівень АТФ, який є необхідним на всіх етапах сперматогенезу та забезпечує рухливість гамет у статевих шляхах самки. Гіпоталамо-гіпофізарно-гонадна система підтримує нормальний розвиток та функціонування статевих органів самців протягом усього життя. Взаємозалежність метаболізму Міді та функціонування надниркових залоз пов’язана з β-дофамін гідроксилазою – стимулює синтез норадреналіну. Цей катехоламін, діючи як важливий нейротрансмітер, впливає на синтез стероїдних гормонів у сім’яниках, чим забезпечує нормальний розвиток статевих органів. Мідь сприяє скороченню кровоносних судин та гладкої мускулатури кавернозного тіла, норадреналін викликає детумісценцію статевого члена, що є невід’ємною частиною двосторонньої системи еректильної функції. Завдяки провідній ролі Міді у диференціюванні, дозріванні та проліферації лейкоцитів, цей елемент необхідний для підтримки імунної системи. Лейкоцити беруть участь у фагоцитозі та активації респіраторного вибуху, що може бути ключовим фактором пошкодження сперматозоїдів у статевих шляхах самок. Отже, перебуваючи в тісному взаємозв’язку з гіпаталамо-гіпофізарною системою, Мідь регулює прояв статевих рефлексів, підтримує якість спермопродукції, процеси капацитації та запліднення.