ВступНа сьогодні епідемія ВІЛ/СНІДу в Україні досягла найнебезпечніших у Європі масштабів. За офіційними даними Державної установи «Центр гро-мадського здоров'я Міністерства охорони здоров'я України» станом на 2017 рр. в країні зареєстровано 266792 випадків ВІЛ-інфекції серед громадян Украї-ни, у тому числі 75097 випадків СНІДу та 35526 смер-тей від СНІДу [1]. Але офіційні дані не відображають реального масштабу епідемії ВІЛ/СНІДу в Україні, зокрема кількість людей, інфікованих ВІЛ [2]. Уже на початку епідемії ВІЛ-інфекції з'явилися повідом-лення про те, що серед гематологічних порушень, які нерідко реєструються у ВІЛ-інфікованих осіб, найчастіше виявляється анемія, яку діагностують приблизно у 30 % осіб на початковій безсимптомній стадії інфекції, до 80-90 % протягом всієї хвороби [4]. Отже, анемія це стан який погіршує якість життя ВІЛ-інфікованих пацієнтів. Обґрунтування дослідженняТуберкульоз є однією з найчастіших опор-туністичних інфекцій, що розвиваються у ВІЛ-по-зитивних осіб. В даний час спостерігається ста-білізація епідемії туберкульозу в Україні. Але залишаються вкрай актуальними проблеми ко-ін-фекції ВІЛ/ТБ, мультирезистентного туберкульо-зу. Діагностика туберкульозу у ВІЛ-інфікованих пацієнтів представляє певні труднощі у зв›язку з атиповим перебігом туберкульозного процесу на тлі важкого імунодефіциту, відсутністю досвіду ведення хворих на позалегеневий туберкульоз, від-сутністю доступу до сучасних методів діагностики. Частота позалегеневих форм туберкульозу у імуно-компетентних пацієнтів становить від 10 до 20 %, у ВІЛ-інфікованих -від 30 до 70 %. Згідно з даними офіційної статистики, в Україні позалегеневий ту-беркульоз в структурі ТБ становить лише 8,9 %, що пов'язано з недостатньою діагностикою (внаслідок особливостей клінічного перебігу і патоморфоло-гічних процесів в тканинах) [3].Частота виявлення туберкульозу у ВІЛ-інфі-кованих пацієнтів в розвинених країнах Європи З ВІЛ-інфекцією асоційовані чисельні пору-шення еритропоезу. У 70-80 % ВІЛ-інфікованих па-цієнтів виникає анемія, причому вже на безсимптом-ній стадії хвороби цей показник дорівнює приблизно 30 % випадків [5,6]. Досліджень ПЕ у пацієнтів з ко-інфекцією ВІЛ/ТБ обмаль. Встановлено, що у до-рослих осіб, інфікованих туберкульозом, анемія тіс-но корелює із ВІЛ-інфікуванням, проте не залежить від соціально-економічного статусу [7]. З огляду на це анемію розглядають як ризик-фактор у плані захворюваності та смертності від обох інфекцій та наголошують на доцільності надавати корекції ане-мії значної уваги.Поєднання ТБ і ВІЛ-інфекції -два взаємовпли-ваючих і взаємообтяжуючих захворювання. Так ПЕ, а саме анемія частіше розвивається у випадках ма-сивного ураження легень (деструктивний тубер-кульоз), або при позалегеневому процесі. Великою проблемою у хворих із захворюваннями, які асо-ціюються з хронічною активацією імунної системи, у тому числі аутоімунні захворювання, пухлини, сахарний діабет, ВІЛ-інфекція є анемія хронічного запалення або анемія запалення [8].В основі розвитку анемії запалення полягає комплексна взаємодія білків гострої ...

Мета дослідження. Визначення діагностичної цінності вмісту лактату, лактатдегідрогенази, креатинінкінази, кислої фосфатази та холінестерази у ЦСР для ранньої діагностики та прогнозування перебігу гострого вірусного менінгіту та менінгоенцефаліту. Матеріали та методи. Було обстежено 92 пацієнта з підтвердженою вірусною етіологією захворювання. Серед них-20 хворих на ВПГ 1,2 нейроінфекцію, 19 хворих на ЕБВ нейроінфекцію, 15 з ВЗВ нейроінфекцією, 14-з ВГЛ-6 нейроінфекцією і 24 пацієнта з ентеровірусним менінгітом. Пацієнти були розділені на групи в залежності від етіології та тяжкості хвороби. На додаток до аналізу клінічного перебігу захворювання, ми провели дослідження ЦСР хворих для визначення рівня креатинінкінази, лактату, лактатдегідрогенази, креатинінкінази, холінестерази та кислої фосфатази при стаціонарі та через 10-12 днів лікування. Результати дослідження. Найвищий середній вік спостерігався у пацієнтів з ВЗВ менінгітом-38,27± ±18,24 років, наймолодшими були пацієнти з ентеровірусною інфекцією-24,05±5,72 (р˂0,001). Кількість жінок та чоловіків була однаковою практично у всіх групах, проте серед пацієнтів з ВПГ 1,2 нейроінфекцією жінки значно переважали-16 (80 %) з 20 випадків. Найбільш тяжкий перебіг спостерігався у групах ЕБВ та ВГЛ-6 нейроінфекцій, де тяжкий перебіг спостерігався у 47,37 % та 35,71 % пацієнтів відповідно. Нейроінфекції ентеровірусної етіології мали найбільш сприятливий перебіг. Отримані дані вказують на залежність рівнів показників, що досліджувались перш за все від тяжкості хвороби. Рівень креатинінкінази та кислотної фосфатази у пацієнтів з середньою тяжкістю був значно вищим порівняно з тяжкими пацієнтами (p<0,05). Рівень лактату був вищим у хворих з тяжкою нейроінфекцією (р<0,05). Найвищі рівні лактату визначались у хворих з ВГЛ-6 менінгоенцефалітом (р<0,05). Рівень холінестерази був достеменно нижчим у тяжких хворих. Висновки. Отримані результати підтверджують наявність глибоких метаболічних порушень у тканинах головного мозку у всіх хворих на гострі вірусні нейроінфекції як на початку хвороби так і в динаміці лікування. Визначення рівнів креатинінкінази, кислої фосфатази, лактату та холінестерази у ЦСР хворих на гострі вірусні нейроінфекції має високу діагностичну цінність, однак не можуть бути використані для прогнозу несприятливого перебігу хвороби Ключові слова: цереброспінальна рідина, менінгіт, менінгоенцефаліт, кисла фосфатаза, креатинінкіназа, лактат, лактатдегідрогеназа, холінестераза Дата надходження рукопису 03.04.2018