Статтю присвячено проблемі технологізації освітньої діяльності вищих військових навчальних закладів і військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти (далі – ВВНЗ) на основі впровадження в освітній процес сучасних педагогічних технологій. Розглянуто структуру та зміст педагогічних технологій як важливих процесуальних компонентів системи гарантування якості освіти, спрямованих на досягнення запланованих результатів навчання. Запропоновано внесення відповідних змін і доповнень у діючу нормативно-правову базу щодо забезпечення якості освіти. Досліджено актуальні проблеми вимірювання та оцінювання ефективності інтерактивних педагогічних технологій за результатами їх впровадження в педагогічну практику з використанням відповідно розробленого інструментарію.

У статті досліджуються актуальні проблеми розроблення та імплементації політики гарантування якості вищої військової освіти у вищих військових навчальних закладах та військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти. Дослідження базується на розкритті сутності, структури, змісту понять, дотичних до базового поняття “політика гарантування якості освіти”, їх взаємозв’язків та взаємозалежностей у межах функціонування відповідної педагогічної системи, спрямованої на формування у здобувачів освіти певних компетентностей і гарантованого  досягнення ними запланованих результатів навчання.

У статті розглянуто сутність, структуру і зміст процесу формування і нарощування кадрового потенціалу Збройних Сил України в системі професійної військової освіти із залученням іноземних інструкторів-викладачів. Проаналізовано та уточнено категоріальний апарат і нормативно-правову базу щодо професійної підготовки військовослужбовців та представлено результати реалізації механізмів взаємодії ЗСУ з іноземними тренувальними місіями щодо формування в офіцерів визначених компетентностей та професійно важливих якостей.

У статті досліджено проблеми підготовки (перепідготовки) офіцерів запасу старшого та вищого офіцерського складу Збройних Сил України у контексті еволюції поглядів на проведення державної військової кадрової політики в умовах запровадження воєнного стану в державі, запропоновано внесення змін до змісту окремих базових понять категоріального апарату та розглянуто основні напрями і шляхи подальшого удосконалення підготовки офіцерів запасу на принципах централізації, децентралізації, ступневості, індивідуалізації, органічного зв’язку з бойовою діяльністю військ (сил).