Державний університет «Житомирська політехніка» Обґрунтування методики вибору напряму ведення гірничих робіт для дискових машин Однією з головних особливостей при розробці родовищ природного облицювального каменю є вимога збереження монолітності блоків, які видобуваються, та їх декоративних властивостей, забезпечення правильної геометричної їх форми. Ці вимоги задовольняють механічні способи відділення блоків. До цих способів належать гідроклиновий та клиновий способи розділення масиву (моноліту) на блоки, суцільне оббурювання масиву, використання невибухових руйнуючих складів або сумішей (НРС), алмазно-канатне різання, а також технологія різання дисковими машинами, яка набирає популярність останнім часом. Дискове різання більшою мірою задовольняє умови збереження монолітності і геометричних параметрів блоків. Оскільки технологія видобування не передбачає процес перекидання моноліту, то як наслідок, це підвищує вихід товарних блоків. Саме тому в публікації на прикладі Головинського родовища лабрадоритів наведено методику вибору напряму ведення гірничих робіт для дискових машин. Ця методика заснована на вивченні тріщинуватості родовища природного каменю, на основі якої виділено основні напрями тріщин. На основі відібраних на кар'єрі проб було здійснено мікроструктурний аналіз. За результатами мікроструктурного дослідження були одержані напрями найлегшого різання дисковими пилами для Головинського родовища лабрадориту. Аналіз кореляційного поля для оптимального напряму різання та азимуту простягання тріщин показав наявність певних закономірностей у групуванні значень. Виконаний кореляційний аналіз взаємозв'язку рекомендованого напряму різання з азимутом простягання 60 тріщин для Головинського родовища лабрадориту встановив наявність кореляційного зв'язку, який характеризується коефіцієнтом кореляції-0,58. Ключові слова: напрям гірничих робіт; тріщинуватість; мікроструктурний аналіз; мінеральний склад; структура природного каменю. Вступ. Родовища облицювального каменю високої міцності мають анізотропні властивості. У дослідженнях [1, 2, 4] наголошується, що площини найкращого розколювання гранітних блоків збігаються з напрямом, який розташовується приблизно паралельно поздовжнім тріщинам масиву. При цьому продуктивність розкроювальників на 60 % вища за рівних умов, порівняно з продуктивністю при відколюванні блоків від масиву в перпендикулярному напрямку. Тому формування об'ємних параметрів операцій відокремлювання від масиву монолітів слід робити таким чином, щоб максимальна площина його поверхні збігалася з напрямком найкращого розколювання каменю. Аналіз літературних джерел. Дослідженнями [5, 6, 12, 20-27], які проведені для високоміцних порід Українського кристалічного щита, було виявлено, що площини, за якими спостерігається найбільш слабке розщеплення мінеральних зерен в гірських масивах, приблизно збігаються з директивним закінченням магми і дуже близькі до основного напряму розвитку вертикальної поздовжньої тріщинуватості масиву. У кислих породах одна з площин найкращого розколу паралельна сланцюватості і на...

No abstract

Для забезпечення правильної розробки родовища й використання ефективних технологій з видобування каменю потрібно робити комплексну оцінку структурних показників масиву, зокрема, виконувати дослідження поширення тріщин у масиві, орієнтації головних систем тріщин, анізотропних властивостей каменю та надавати прогноз по виходу товарних блоків каменю. За рахунок цього можуть бути досягнуті підвищення ефективності видобування блоків, мінімізація втрат сировини декоративного каменю під час його видобування та підвищення економічності розробки родовища. Для комплексної оцінки тріщинуватості та блочності габро Пшеничного родовища було вивчено документацію по керну 11 розвідувальних свердловин, проведених при розвідці родовища, опрацьовано документацію по кар’єру дослідно-промислового видобування. За результатами обробки початкових даних виконано оцінку тріщинуватості та блочності, побудовано рози-діаграми, кругові діаграми та плани тріщинуватості в ізолініях. Виокремлено поширені на родовищі системи тріщин. Оцінка блочності виконувалася за керном розвідувальних свердловин та результатами дослідного видобування блоків.

У дослідженні розглянуто проблеми виникнення несправностей у кар’єрних автомобілях. За допомогою проведених досліджень було встановлено, що вартість ремонту зростає зі збільшенням терміну експлуатації самоскида. Ця вартість визначається вартістю ремонту на початку експлуатації та швидкістю зростання витрат на технічне обслуговування та ремонт зі збільшенням пробігу транспорту. Практичний досвід показує, що зношення важких самоскидів під час експлуатації варіюється у різних кар’єрах і залежить від факторів, таких як видобуток корисних копалин (глибина кар’єру, насипна щільність, абразивність гірських порід та інші) та дорожньо-кліматичні умови експлуатації. Відповідно, частота виникнення поломок у деталей самоскида буде значно відрізнятися, що призводить до різної частоти проведення обслуговування. Складніша конструкція самоскида призводить до більшої кількості поломок протягом певного періоду. З іншого боку, надійність самоскида залежить від довжини транспортування та середнього ухилу дороги для перевезення гірської маси. У публікації наведено дані, отримані для Омелянівського кар’єру.