Охарактеризовано міграційні процеси забруднювальних речовин в аграрних ландшафтах вугледобувних регіонів, кількісну оцінку ступеня забруднення ґрунтів і його впливу на біопродуктивність ландшафтів та якість сільськогосподарської продукції. Проаналізовано космічні знімки, здійснено моніторинг процесів водної ерозії, фізичне моделювання вітрової ерозії відвальної породи, математичне моделювання, застосовано емісійний спектральний та інші методи хімічного аналізу ґрунтів та рослинної продукції. Внаслідок проведення дослідження отримано кількісні показники винесення відвальної породи внаслідок водної та вітрової ерозії, встановлено закономірності відкладення частинок відвальної породи залежно від відстані до відвалу. Доведено, що породні відвали вугільних шахт є джерелами надходження в агроландшафти надмірної кількості забруднювальних речовин, що спричиняють несприятливу екологічну ситуацію внаслідок забруднення ґрунтів і рослинної продукції важкими металами. Показано, що для отримання просторового розподілу ступеня забруднення ґрунтів потрібно використовувати геосистемний підхід. Розглянуто теоретичні та практичні підходи до застосування геосистемного аналізу до процесів міграції і розсіювання забруднювальних речовин у ландшафті. Зроблено аналіз парагенетичних геосистем териконових ландшафтів Донбасу. Запропоновано показники для оцінення умов розсіювання речовин, що надходять з відвалів. Доведено, що геосистемний підхід із використанням цих показників дає змогу виявити найбільш небезпечні щодо забруднення ділянки ландшафту.
As a result of coal mining, a large number of waste rock dumps have been created on the earth's surface around the world. As a result of deflation and water erosion of the dump surface, extensive contamination of the soil cover of agricultural land with heavy metals occurs, threatening the food security of many countries. The article proposes a method for determining the area of potentially contaminated land in coal-mining regions. The area of such land in Ukraine has been estimated. A scheme for the dispersion of pollutants from waste dumps is proposed, which makes it possible to identify four types of polluted areas. Using the Google Earth service, the exact modern number of dumps in the Donetsk coal basin (Donbass) as a whole (1600) and separately in its western, central and eastern parts was determined. The average height, the average and total area of the base and surface, and the forest cover of the dumps in the Central Donbass were determined. It was found that the area of potentially contaminated land as a result of surface deflation of dumps in Central Donbass is 30,605 hectares. Taking into account the discharge of pollutants both from the surface of the dumps and from the deflationary pollution zone, the area of such land is 35,765 hectares. The mathematical modelling of the processes of pollutant removal by wind and deposition on the soil surface showed that it is possible to radically reduce the area of pollution by afforestation of waste dumps and, first of all, their flat tops.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.