При остеопорозе высокий риск возникновения переломов позвоночника значительно ухудшает качество жизни пациентов, прежде всего, вследствие стойкого болевого синдрома. Цель. Изучить динамику болевого синдрома и социальной адаптации пациентов, оперированных по поводу компрессионных переломов позвоночника на фоне остеопороза с применением чрескожной баллонной кифопластики. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 15 больных. В 40% наблюдений отмечена двухуровневая компрессия, в 60%-одноуровневая. Односторонний транспедикулярный доступ применен у 6 пациентов, двухсторонний-у 9. Для оценки результатов операции использовали опросники McGill и Oswestry. Результаты. Осложнений не было. Все пациенты отмечали уменьшение выраженности болевого синдрома, улучшение социальной адаптации. Наиболее ярко такая динамика прослеживалась в первые сутки после операции. Выводы. Применение баллонной кифопластики позволяет уменьшить выраженность болевого синдрома, улучшить социальную адаптацию пациентов. Ключевые слова: остеопороз; компрессионный перелом; баллонная кифопластика; болевой синдром.

Вступление. У пациентов пожилого возраста и в период менопаузы высока вероятность возникновения переломов позвоночника вследствие остеопороза, что проявляется болью, ограничением самообслуживания. Для лечения таких переломов применяют чрескожную вертебропластику (ЧВП) и баллонную кифопластику (БКП). Наряду с очевидной эффективностью, эти миниинвазивные методы обусловливают ряд осложнений. Ц е л ь. И з у ч и т ь ч а с т о т у о с л о ж н е н и й и д и н а м и к у с о ц и а л ь н о й адаптированности пациентов, оперированных по поводу компрессионных переломов позвоночника на фоне остеопороза, с применением ЧВП и БКП. Материалы и методы. Проанализированы результаты лечения 43 пациентов по поводу неосложненных переломов грудопоясничного отдела позвоночника. У 19 больных (26 позвонков) произведена ЧВП, у 24 (28 позвонков)-БКП. Для оценки результатов операции использовали опросник Oswestry, осложнения оценивали с применением клинических и радиологических методов. Результаты. У всех пациентов после операции отмечено уменьшение интенсивности болевого синдрома, бóльшая социальная адаптированность. Частота осложнений в виде экстравертебрального истечения костного цемента больше после выполнения ЧВП (19,2%), чем после БКП (3,6%). Течение осложнения бессимптомное. Выводы. Применение обоих миниинвазивных методов в равной мере позволило уменьшить выраженность болевого синдрома, улучшить социальную адаптацию пациентов. БКП является более безопасной, но более дорогостоящей процедурой. Ключевые слова: остеопороз; компрессионный перелом позвоночника; баллонная кифопластика; чрескожная вертебропластика; осложнения. Украинский нейрохирургический журнал.-2016.-№4.-С.39-44.

Transforaminal endoscopic discectomy (TPED) is a modern effective method of removing symptomatic hernias in the lumbar spine that cause therapeutically resistant pain syndromes. It gained its popularity due to its safety and minimally invasiveness. To avoid injury to the nervous system, this operation must be performed with the patient's clear consciousness. Combined anesthesia (CA), which combines a local anesthetic with an opioid analgesic and epidural anesthesia (EA), are alternative methods of anesthesia, which allows to maintain adequate speech contact between the surgeon and the patient.Goals and objectives. Compare the efficacy and side effects of CA and EA during TFED.Materials and methods. The study included 32 patients operated on for herniated intervertebral discs in the lumbar spine during the period 2019-2020.The patients' age was from 24 to 58 years (43 ± 9.8). Among them there were 22 women (68.75%), men - 10 (31, 25%). In 5 cases (15.6%), TFED was performed at the L3L4 level, in 10 cases (31.2%) at the L4L5 level and in 17 cases (52.2%) at the L5S1 level. All patients were divided into 2 groups: a group with combined anesthesia (CA group) and a group with epidural anesthesia (EA group). The first group included 14 (43.75%) patients, the second - 18 (56.25%) patients. Transforaminal endoscopic discectomy was performed according to the standard Maxmorespine® technique. The results of surgical treatment were determined according to the MacNab criteria. The severity of pain syndrome was assessed according to the visual analogue scale (VAS). The following time frames were chosen: before the intervention, intraoperatively, 1 hour after the intervention and 7 days after the operation. Statistical data were processed by the Statistica-10 program. Side effects such as nausea, vomiting, muscle weakness, dysuria, and arterial hypotension were evaluated. Complications in the form of damage to the meninges and neural structures were taken into account.Results and discussion. There were no complications in both groups. All patients were discharged from the hospital in satisfactory condition the next day after the operation. According to MacNab criteria, all patients were treated with good (56.25%) and excellent (43.75%) outcomes. The analysis shows that in the EA group the level of intraoperative analgesia was significantly higher, which ultimately resulted in a higher degree of satisfaction with anesthesia in patients. A similar pattern was observed when comparing the severity of postoperative pain. In the EA group, two patients (11%) had transient muscle weakness in the lower extremities, which we regarded as a result of prolonged action of epidural anesthesia in conditions of insufficiently correct sensory-motor separation. 5 patients (28%) in the CA group had complaints of nausea and vomiting, the probable cause of which was a side effect of opioids. Dysuric phenomena were not registered in any of the groups.Conclusions. EA, in our opinion, is preferable to CA for TFED in the lumbar spine. It has a great analgesic effect and is devoid of the side effects of opioids.Key words: transforaminal endoscopic discectomy, combined anesthesia, epidural anesthesia, efficacy, side effects

No abstract

ВСТУПСеред широкого розмаїття захворювань складними і рідкісними є ті, що викликають та-зові болі. Тазовий біль -це досить узагальне-не поняття, проте, вкрай важливе, бо стоїть на межі діяльності багатьох спеціальностей. Хро-нічні тазові болі роблять людину залежною від ліків і постійним пацієнтом, що невпинно шукає нових засобів позбавлення болю в різ-них спеціалістів. Окрім гінекологів, проктоло-гів, загальних хірургів тощо цю проблему мо-жуть вирішувати і нейрохірурги, що володіють знаннями і досвідом, навичками, методиками роботи на нервових структурах, які відпові-дають за іннервацію тазових органів, а також мають апаратуру, що дає можливість виконати низку втручань. АНАЛІЗ ЛІТЕРАТУРНИХ ДАНИХСкладність діагностики і лікування обумов-лена анатомічною близькістю і фізіологічною спорідненістю, кровопостачанням та іннерва-цією тазових органів. Кістки таза та м'язи ма-ють отвори, щілини та слабкі місця, через які проходять нерви і судини. Ряд захворювань органів таза спричиняють стійкі і хронічні болі, що не піддаються консервативному ліку-ванню. Навіть хірургічні втручання, усуваючи причину болю, часто не усувають його хроніч-ної основи. Найгіршим випадком є поява ней-ропатичних болів, які надзвичайно складно лікувати.Тазові болі виникають з різних причин, бува-ють різної тривалості й інтенсивності, і спіль-ним для них буде шлях надходження больових імпульсів до головного мозку незалежно від джерела виникнення. Проте існують процеду-ри, що впливають на ці шляхи болю, тобто на нервові структури, які групуються на рівні кри-жа та куприка у вигляді сплетень, нервів, вуз-лів, корінців, які формують «кінський хвіст», що здіймається уздовж каналу крижа і попереко-вого відділу хребта до конуса спинного мозку та ін. Після виконання цих процедур такий біль повністю усувається в межах зони іннервації.Найпереконливішим аргументом є негай-ний позитивний результат лікування, про що яскраво свідчать історії хворих, які звертались до нашої клініки. Важливим є і віддалений ре-зультат. Якщо після багаторічного хронічного болю виникає його стійкий регрес, то мето-дика, що включає послідовний ряд процедур, варта не тільки уваги, а й широкого застосу-вання. Це виглядає як етапне лікування від простіших процедур -перидуральних бло-кад, корінцевих блокад, блокади крижового сплетення до деструктивних радіочастотних процедур -на корінцях крижового відділу, нейромодуляції крижового сплетення (рис. 1), руйнування непарного ганглія Валтера [1,3] 85КЛІНІЧНИЙ ВИПАДОК Отже, до вашої уваги клінічний випадок на прикладі пацієнтки, яка розпочала лікування в клініці Центру медицини болю після тривалих невдалих спроб консервативного лікування нестероїдними протизапальними засобами та фізіотерапією. Коли жінка вперше звернула-ся в нашу клініку з приводу скарг на посилен-ня болю в області куприка, під сідницями та в попереку, було встановлено діагноз хроніч-ний перинеальний біль, протрузія диска L3-L4, виражена артропатія фасеткових суглобів, спінальний стеноз на рівні L3-L4. Хронічний перинеальний біль, не пов'язаний із патоло-гією внутрішніх ор...