Досліджено вплив навантажень на формостійкість тришарової паркетної дошки, склеєної термопластичними полівінілацетатними клеями, залежно від їх величини під час експлуатації. На основі побудованої математичної моделі для прогнозування формостійкості тришарової паркетної дошки залежно від дії зовнішніх факторів під час експлуатації з використанням імітаційного моделювання досліджено пружно-деформаційний стан тришарової паркетної дошки, склеєної термопластичними полівілацетатними клеями. Побудовано графічні залежності радіальних та тангентальних напружень у тришаровій паркетній дошці і проаналізовано їх вплив на паркетну дошку під час експлуатації залежно від навантажень. Під час математичного та імітаційного моделювання тришарову паркетну дошку розглянуто як клейову конструкцію, що складається із трьох шарів, а саме: верхнього, середнього та нижнього, склеєних між собою термопластичними полівінілацетатними клеями із ступенем навантаження 3D. Кожний шар конструкції виготовлений із різних матеріалів, а саме: верхній шар – із твердолистяної породи деревини дуба, середній – із хвойної породи сосни та нижній – із фанери. Оскільки для матеріалу, з якого виготовлена конструкція, характерні різні фізико-механічні властивості, то відповідно, це матиме вплив на пружно-деформаційні процеси тришарової паркетної дошки під час навантажень та визначатиме формостійкість виробу. Встановлено, що за дії на тришарову паркетну дошку, склеєну термопластичними полівінілацетатними клеми, фізичних навантажень, тангентальні напруження будуть зростати у середньому шару, який виготовлений із ламелей деревини сосни та розміщений перпендикулярно до верхнього лицевого та нижнього основного шару. Мінімальне значення тангентальних напружень спостерігається у середині верхнього лицевого та нижнього шарів. Такий розподіл навантажень у тришаровій конструкції паркетної дошки, досягається завдяки нижньому шару, який виготовлений із фанери, та еластичності клейового з'єднання, яке формується термопластичними полівінілацетатними клеями. Це дає змогу компенсувати напруження у внутрішньому шарі тришарової паркетної дошки під час її експлуатації, цим самим покращити її формостійкість.

Склеювання є одним з найпоширеніших видів з'єднання деревини та деревинних матеріалів, включаючи термічно модифіковану деревину, які використовують у різних виробах деревообробної промисловості. Невирішеною проблемою на сьогодні є склеювання термічно модифікованої деревини зі звичайною, особливо під час виготовлення столярно-будівельних виробів. Зокрема, для захисту віконних і дверних конструкцій із зовнішньої сторони, запропоновано використовувати клейове з'єднання, яке поєднує термічно модифіковану і звичайну деревину, склеєну термопластичними клеями на основі полівінілацетату (ПВА). Це значно покращить експлуатаційні властивості і збільшить довговічність готових виробів. Для досліджень міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої, склеєної термопластичним полівінілацетатним клеєм, запропоновано виконати експериментальні дослідження з використанням пришвидшеного (лабораторного) і тривалого (природного) методу. Це дасть змогу отримати достовірні результати досліджень таких клейових з'єднань в умовах експлуатації. Відповідно до методів описано методики проведення тривалих і пришвидшених експериментальних досліджень міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої, склеєної термопластичними полівінілацетатними клеями із класом довговічності D4. За цими методами проведено експериментальні дослідження, здійснено статистичне оброблення даних, побудовано графічні залежності та проаналізовано отримані дані. За результатами пришвидшених експериментальних досліджень міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і немодифікованої сосни, встановлено, що міцність термічно модифікованої деревини ясена зі звичайною сосною, склеєною термопластичним полівінілацетатним клеєм із класом довговічності D4, в середньому зменшилась на 45 % від початкової. А міцності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини ясена і сосни немодифікованої після тривалих експериментальних досліджень в середньому зменшилась на 27 % після двох років випробувань у природних умовах.

На основі аналізу останніх досліджень та публікацій, обґрунтовано вибір термопластичних клеїв, зокрема полівінілацетатних, для склеювання деревини та деревних матеріалів, зважаючи на добрі адгезійні властивості та екологічну безпечність. З'ясовано, що дані щодо міцності та довговічності клейових з'єднань деревини на основі полівінілацетатних клеїв є необхідними для розширення сфери їх застосування за належних умов експлуатації. Зміни міцності полівінілацетатних клейових з'єднань деревини дуба досліджено шляхом проведення тривалих експериментальних досліджень. Розподіл складових нормальних sx, sy і тангентальних tx, ty напружень у поперечних перерізах полівінілацетатних клейових з'єднань деревини дуба під час дії на них навантажень подано у вигляді графічних залежностей. Встановлено, що на відстані 0,5 мм від клейового шва компоненти нормального напруження sx, sy є значно більшими, ніж у клейовому шві та на відстані 1 мм від клейового шва. З'ясовано, що значення тангентальних напружень є значно меншими за нормальні, а розподіл їх складових tx, ty є складним і нерівномірним, як у клейовому шві, так і в приповерхневих зонах (на відстані 0,5 та 1 мм від клейового шва). Особливість розподілу складових тангентальних напружень пояснено характером дифузії клею у тканини деревини з урахуванням шорсткості поверхонь, що, водночас, зумовлює деяку нерівномірність нанесення клею. Отримані результати розподілу радіальних і тангентальних напружень у полівінілацетатних клейових з'єднаннях деревини дуба заплановано використовувати як еталонні для порівняння аналогічних результатів досліджень щодо міцності та довговічності клейових з'єднань термічно модифікованої деревини.