У статті окреслені можливості використання коучингових технік подолання опору і налагодження зворотного зв’язку в проєкціях підготовки майбутнього менеджера у закладі вищої освіти та перспектив використання таких інструментів у його подальшій професійній діяльності. Зважаючи на аналіз масиву зарубіжної та вітчизняної літератури, автори пропонують адаптовані до завдань підготовки майбутнього менеджера у закладах вищої освіти України коучингові техніки: «Утилізація спротиву»; «Аналіз проєкції» (передбачає зміну і регулювання пози тіла, жестів, міміки, голосу для налагодження діалогу); «Кіоск глибинної мети»; «Відкладання»; «Пиріг часу» (техніка тайм-менеджменту, призначена для аналізу й корекції стратегії використання часу) та ін. Проаналізовано можливості практичного застосування коучингових інструментів налагодження зворотного зв’язку у процесі підготовки майбутніх менеджерів. Акцентовано увагу на оригінальних методиках налагодження і зміцнення фідбеку, описаних у праці «Казки для коучингу» британської психологині-письменниці Маргарет Паркін та в книзі британського психолога Майлзла Дауні «Ефективний коучинг».

Здійснено аналіз науково-теоретичних засад емоційного інтелекту як однієї з найбільш затребуваних на ринку праці у ХХІ ст. компетентності майбутнього фахівця. Проведено порівняння основних компонентів емоційного інтелекту з психофізілогічними вимогами до підготовки майбутнього фахівця та виявлено їхню схожість. Запропоновано синтезоване визначення емоційного інтелекту як сукупності умінь і навичок особи розпізнавати й розуміти емоції, наміри, бажання інших людей і власні та здатність управляти ними для розв’язання практичних завдань. Представлено авторську програму (складається з двох основних діяльнісних блоків: “Я” та “Інші”), яка визначає вектори формування основних компонентів емоційного інтелекту у майбутнього фахівця.

доктор історичних наук, професор кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" Діана Міщук, студентка другого (магістерського) рівня освіти кафедри педагогіки та освітнього менеджменту імені Богдана Ступарика, ДВНЗ "Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника" ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ УНІВЕРСИТЕТУ: МЕТОДОЛОГІЧНИЙ ДИСКУРС У КОНТЕКСТІ СКЛАДАННЯ МІЖНАРОДНИХ РЕЙТИНГІВ Стаття присвячена аналізу наукового дискурсу щодо використання освітнього середовища університету як системи і методологічного інструмента складання рейтингів українських вишів у контексті їхньої інтеграції у світовий освітній простір. Проаналізовано наукові студії про різні аспекти розвитку середовищного підходу. З'ясовано критерії, показники, індикатори методології складання світових рейтингів університетів. Обґрунтовано доцільність упровадження в освітній простір України феноменів відкритого освітнього е-середовища. Ключові слова: освітнє середовище; система вищої освіти; заклади вищої освіти; методологічний дискурс; світові рейтинги університетів; Webometrics. Літ. 9.

У статті визначено сутності напрацьованих у коучингу технік роботи з цінностями та з’ясовано можливості їхнього використання в підготовці майбутніх фахівців у ЗВО. За характером походження їх розподілено на дві групи: 1) інструменти, запозичені з інших галузей знань; 2) власне коучингові інструменти, розроблені його адептами. Проаналізовано можливості використання технік “Зооморфні цінності”, “Безлюдний острів”, “Сторічний ювілей”, “Колесо цінностей” у формуванні цінностей студентської молоді.

Визначено пріоритети дослідження педагогічних конфліктів у західній науці та представлені в ній підходи і методики формування конфліктологічної культури студентів. При осмисленні проблематики педагогічних конфліктів зарубіжні дослідники спираються на міждисциплінарний досвід вивчення конфліктології. Одним із пріоритетних напрямів таких студій стали т. зв. “маргінальні” групи студентської молоді (представники етнічних меншин, особи з обмеженими можливостями здоров’я тощо), які часто стають джерелами виникнення конфліктів.