Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика *Харківський національний медичний університет МОРФОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КІСТКОВИХ СТРУКТУР ПРИ ПРОВЕДЕННІ ОРТОДОНТИЧНОЇ ЕКСТРУЗІЇ ЗУБІВ В УМОВАХ ЕКСПЕРИМЕНТУ Мета дослідження. Вивчення стану кісткової тканини при ортодонтичній екструзії зубів шляхом спрямованої остеорегенерації дугою 0,016 NіTі. Матеріал і методи дослідження. Матеріалом для морфологічного дослідження служили кісткові тканини щелеп тварин (кролі-самці голландської породи у віці 16-18 місяців). Вибір кролів цього віку зумовлений тим, що в цьому віці перестають функціонувати клітини, які викликають постійний ріст зубів. Всього нами було використано 10 тварин. Для проведення ортодонтичної екструзії ми використали відповідну схему и термін екструзії складав 6 тижнів. Після закінчення цього терміну тварин виводили з експерименту, тканини пародонту і кісткові тканини фіксували в 10 % розчині нейтрального формаліну на 72 години, після чого впродовж 24 годин зразки тканини промивали в проточній воді. Результати досліджень та їх обговорення. При гістологічному дослідженні мікропрепаратів було встановлено, що лунка видаленого зуба не заповнена кістковою тканиною. При дослідженні препаратів даної досліджуваної групи виявляється, що маргінальні і альвеолярні ясна покриті багатошаровим плоским зроговілим епітелієм та відзначається невиражене потовщення рогового шару на тлі тенденції до потоншення шипуватого і зернистого шарів. При гістологічному дослідженні матеріалів виявлено, що кісткова тканина представлена кортикальною пластинкою і губчастою кісткою. Міжбалочний простір заповнений ретикулярною стромою без вогнищ кровотворення і з ділянками грубоволокнистої неоформленої сполучної тканини. Кортикальна пластинка з добре вираженими гаверсовими каналами представлена пластинчастою кістковою тканиною. Висновки. Нами було встановлено і морфологічно підтверджено, що проведення направленої остеорегенерації з використанням дуги NіTі 0,016 не веде до повного заповнення кістковою тканиною лунки видаленого зуба. Встановлено, що додатковим ушкоджуючим фактором при цьому є розвиток гіпоксії тканин, про що свідчить наявність зон ішемії в навколишніх м'яких тканинах, аж до розвитку склеротичних змін власної пластинки слизової оболонки.

Анотація. У статті представлено результати теоретичного аналізу категорій «внутрішньоособистісний конфлікт» та «гармонія особистості». Здійснено спробу розкрити взаємозв'язок механізму внутрішньоособистісного конфлікту і психосоматичних розладів. Охарактеризовані захисні механізми та їх роль у формуванні психологічного здоров'я. Представлено стислий огляд наукових досліджень щодо поняття внутрішньої гармонії як адаптивного механізму психічного здоров'я. Розкриті стратегії поведінки та природа виникнення неврозу за К. Хорні. За теорією неврозу розуміння природи внутрішньоособистісного конфлікту є необхідним для психологічного здоров'я, зокрема шлях до гармонії особистості К. Хорні бачила в русі до самореалізації. Встановлено, що для вирішення внутрішньоособистісних конфліктів передбачається застосування основних принципів і способів, які з урахуванням індивідуальної специфіки можуть використовуватись у різних ситуаціях.