Метод створення лісових культур дуба звичайного (Quercus robur L.), вид садивного матеріалу та його якість істотно впливають на стан, продуктивність і стійкість майбутніх насаджень. Нині як серед українських, так і зарубіжних дослідників немає єдиної думки щодо методів створення штучних дубових насаджень і більш придатного виду садивного матеріалу у різних лісорослинних умовах. Дослідження проведено у південно-східній частині Лівобережного Лісостепу (ДП "Харківська ЛНДС", Липецьке лісництво) в умовах свіжої кленово-липової діброви. Дослідні культури було створено в 2010 р. різними методами та видами садивного матеріалу – садінням сіянців із закритою і відкритою кореневими системами та висіванням жолудів. Категорія лісокультурної площі – свіжий зруб, утворений після здійснення лісовідновної рубки смугово-поступовим способом (ширина смуги вирубування – 25 м) в ослаблому стиглому порослевому дубовому деревостані. Дослідні лісові культури було створено чистими за складом, простими за формою та наступними за часом. Установлено, що вищі таксаційні показники (середня висота і діаметр) характерні для дубових молодняків, створених сіянцями із закритою кореневою системою, порівняно з молодняками, створеними сіянцями з відкритою кореневою системою та висіванням жолудів. Проте ця різниця виявилася неістотною – тільки на 3 і 2 % за висотою та 2 і 7 % за діаметром. З'ясовано також, що дуб у складі досліджуваних молодняків, створених висіванням жолудів, відзначається вищою інтенсивністю росту за висотою, розрахованою за середнім поточним приростом, відповідно на 2 і 6 %, порівняно з молодняками, створеними садінням сіянців із закритою та відкритою кореневими системами та санітарним станом. В умовах свіжої діброви південно-східної частини Лівобережного Лісостепу України під час штучного лісовідновлення дубових насаджень, за наявності достатньої кількості жолудів (у насіннєві роки) та за відсутності загрози їх пошкодження гризунами або кабанами потрібно віддавати перевагу висіванню жолудів. Цей метод є порівняно недорогим і таким, що найбільше відповідає природі лісу. За відсутності достатньої кількості жолудів доцільно здійснювати штучне лісовідновлення методом садіння сіянців як з відкритою, так і закритою кореневими системами.

Проаналізовано розподіл соснових насаджень лісостепової частини Харківської області (на прикладі ДП "Жовтневе ЛГ") за походженням, типами лісу, групами віку, класами бонітету та повнотами. Наведено динаміку основних таксаційних показників соснових насаджень та розраховано показники використання ними лісорослинного потенціалу. Виявлено, що загалом природно-кліматичні умови лісостепової частини Харківської області є сприятливими для успішного росту соснових насаджень, що виконують важливі еколого-захисні функції. Результати проведених досліджень свідчать, що серед загальної площі вкритих лісовою рослинністю ділянок ДП "Жовтневе ЛГ" соснові насадження займають 16,7 % (7571 га). Вікова структура соснових насаджень ДП "Жовтневе ЛГ" є розбалансованою з істотним переважанням за площею середньовікових насаджень (83 % від загальної площі). Частка молодняків становить 12 %, пристиглих насаджень – 4 % та стиглих – близько 1 %. Переважна більшість соснових насаджень є відносно високоповнотними (повнотою 0,7-0,8), що займають 77 % від загальної площі соснових лісів і ростуть за І-ІІ класами бонітету (74 %). Середні таксаційні показники соснових насаджень мають такі значення: участь сосни у складі насаджень – 9,7 од.; середній діаметр – 25,3 см; середня висота – 19,9 м; середній запас на 1 га – 318 м3; середня повнота – 0,75; середній клас бонітету – І,5. У середньому за запасом модальні насадження поступаються еталонним (високопродуктивним) у віці 100 років на 31 % (на 169 м3·га-1). Показники використання лісорослинного потенціалу модальними сосняками, порівняно із високопродуктивними насадженнями, змінюються від 36 % (у віці 10 років) до 74 % (у віці 50 років), а загалом середньозважене значення показника ВЛП становить 69 %. Оптимізація вікової структури та підвищення продуктивності соснових лісів можливі завдяки своєчасному проведенню доглядових рубань та частковій заміні низькоповнотних і низькобонітетних насаджень у такі, що за складом відповідають корінним деревостанам.