Вивчено особливості розподілу 137Cs у компонентах лісового біогеоценозу свіжих борів Українсь-кого Полісся. Щільність радіоактивного забруднення ґрунту на пробній площі становила 267±9,6 кБк/м2. Питома активність 137Cs у компонентах біогеоценозу відрізнялася на кілька поряд-ків, з мінімумом у глибинних горизонтах ґрунту (28–30 см шар – 40 Бк/кг) і максимумом у надземнійфітомасі окремих видів рослин (щитник шартрський – 85937 Бк/кг). Компоненти соснового дерево-стану можна розмістити в такий ряд за зменшенням величини питомої активності 137Cs: пагони >кора внутрішня > шпильки > кора зовнішня > гілки тонкі > гілки товсті > деревина, а для трав’яно-чагарничкового покриву характерний такий ряд: щитник шартрський > чорниця > верес звичайний> брусниця > плаун булавовидний > ортилія однобока > ожика волосиста. Моховий покрив характе-ризується вищими величинами питомої активності радіонуклідів порівняно з лишайниковим покри-вом, де епіфітні види лишайників мають менший вміст 137Cs, ніж епігейні. У сосновому біогеоценозіґрунтовий покрив утримує основну частку сумарної активності радіонуклідів (76,66 %), з них на лі-сову підстилку припадає – 14,24 %, а на мінеральні шари ґрунту – 62,42 %. На інші компоненти при-падає – 23,34 %, де сосновий деревостан та моховий покрив відповідно становлять 12,02 та11,04 %, а на підріст, лишайниковий та трав’яно-чагарничковий покрив припадає лише 0,28 %. Осно-вна частка фітомаси фітоценозу припадає на деревний ярус – 85,10 %, на моховий покрив – 14,48 %,а роль інших ярусів рослинності в цьому екотопі була незначною та становила 0,42 %. Розподіл су-марної активності 137Cs по компонентах значно відрізняється порівняно з розподілом фітомаси наодиницю площі. Так, максимальну частку валового запасу 137Cs утримує деревний ярус (51,49 %) тамоховий покрив (47,32 %). Частка решти ярусів незначна, становить 1,19 % і представлена у тако-му порядку за зменшенням утримуючої здатності радіонуклідів: трав’яно-чагарничковий покрив >лишайниковий покрив > підріст. У сосновому біогеоценозі ключовими компонентами в утримуванійздатності та інтенсивності біогеохімічного кругообігу радіонуклідів є лісовий ґрунт, деревний яруста моховий покрив.

Дослідження здійснено на дослідному об'єкті, який закладено у 2006 р. у 84-річному сосняку ДП "Тетерівський лісгосп" площею 3,1 га. Після першого прийому рівномірно-поступової рубки повнота деревостану становила 0,3-0,4. За виконаним обліком кількість сходів становила 192000 шт.·га-1, з яких 90 % сосни звичайної. У 2011 р. цю ділянку розділено на 4 варіанти (однакові за площею) та проведено другий прийом рівномірно-поступової рубки: на варіантi № 1 вирубували 100 % дерев; на варіанті № 2 – 50 % дерев (повнота – 0,2-0,3); на варіанті № 3 – 75 % дерев (повнота – 0,1); на варіанті № 4 – залишалися усі дерева (повнота – 0,3-0,4). Встановлено, що молоді насадження складаються із сосни звичайної (57-76 %), берези повислої (7-10 %), дуба звичайного (10-16 %) і осики (3-32 %). Виявлено, що найбільша частка життєздатного підросту характерна на варіантах без збереження та із збереженням 25 % дерев (71-72 %). Встановлено, що величина проективного покриття трав'яно-чагарничкового ярусу на варіантах досліду змінюється у діапазоні 60-90 %, а видовий склад є достатньо близький. Успішність природного поновлення сосни звичайної на варіантах досліду є задовільною. Кількість підросту становить 3307-5640 шт.·га-1, він рівномірно розміщений по площі (трапляння – 75-100 %) і має вік 12 років. Проведення двоприйомної рівномірно-поступової рубки у насадженнях сосни звичайної у свіжих суборах дає змогу сформувати одновікові деревостани природного походження.

Наведено результати досліджень з вивчення динаміки радіоактивного забруднення надземної фітомаси конвалії звичайної (Convallaria majalis L.) у вологих сугрудах Житомирського Полісся (1991–2018 рр.). Відзначено зменшення щільності радіоактивного забруднення ґрунту за період спостережень. На всіх постійних пробних площах встановлено вищі значення питомої активності 137Cs у суцвіттях конвалії звичайної відносно величини цього показника у її траві – в 1,3–2,5 раза. Встановлено зменшення вмісту 137Cs у траві конвалії звичайної за 27 років (1991–2018 рр.) в 11,1–17,3 раза. Виявлено підвищення цього показника в окремі роки та періоди, що пов'язано з погодними умовами конкретного року та, можливо, циклічністю міграції 137Cs у лісовому біогеоценозі. Інтенсивність надходження радіонуклідів до досліджуваних частин конвалії звичайної дещо вища у 1998 р. порівняно з отриманими результатами у 2018 р., проте зберігається співвідношення між обома роками спостережень. Величини коефіцієнта переходу радіонукліду як до суцвіть (3,8–8,2 м2×кг-1×10-3), так і до трави (1,9–5,1 м2×кг-1×10-3) конвалії звичайної невеликі, що дає підстави віднести цю рослину до помірних накопичувачів 137Cs. З'ясовано, що на сьогодні у лісовій підстилці вологих сугрудів міститься лише 1,3 % від сумарної активності 137Cs у ґрунті, а основна його частина перемістилася у верхній 10-сантиметровий мінеральний шар ґрунту, і становить – 90,06 %. Внаслідок встановлено сучасну залежність між щільністю радіоактивного забруднення ґрунту 137Cs та питомою активністю радіонукліду у траві та суцвіттях конвалії звичайної.

Досліджено багаторічну (30 років) динаміку радіоактивного забруднення найпоширенішої ягідної рослини лісів Полісся України – чорниці, яка відіграє велику роль в опроміненні населення регіону. На всіх постійних пробних площах відзначено вищі значення питомої активності 137Cs у ягодах чорниці порівняно зі значеннями цього показника у її вегетативній надземній фітомасі – в 1,1-1,7 раза. Це, вірогідно, можна пояснити її біологічними особливостями. За період спостережень відбулося значне зниження радіоактивного забруднення чорниці звичайної: у свіжих ягодах чорниці – у 3,7-8,3 раза, у сухій надземній фітомасі – у 8,2-19,2 раза. Значення коефіцієнтів переходу до надземної фітомаси та свіжих ягід чорниці в 1994 р. відповідно становили 49,2-178,1 та 8,9-34,3 м2кг-1·10-3. У 2016 р. продовжує тривати досить інтенсивне надходження 137Cs до чорниці: значення коефіцієнтів переходу до свіжих та сухих ягід змінювалися у межах 6-8 та 24-61 м2кг-1·10-3 відповідно, а для сухої надземної фітомаси – 17-53 м2кг-1·10-3. Триває вертикальна міграція 137Cs з верхніх до більш глибоких шарів ґрунту. У 1991 р. основна частка сумарної активності радіонукліду у вологих суборах була зосереджена у напіврозкладеному та розкладеному шарах лісової підстилки та 0-2-сантиметровому шарі мінеральної частини ґрунту (близько 60-70 %). У 2016 р. найбільше значення цього показника характерне для верхнього 10-сантиметрового шару гумусово-елювіального горизонту – 69,87 %, що в 1,3 раза більше, ніж у 2000 р. (54,91 %). Цей шар ґрунту насичений кореневими системами численних лісових рослин, зокрема чорниці, що підвищує інтенсивність надходження радіонуклідів.

No abstract