Вступ. Еколого-економічні реалії сьогодення змушують замислитися над шляхами розвитку аграрного виробництва. У найближчі роки передбачено створити сучасні високопродуктивні сорти та гібриди, які відповідають умовам клімату й реалізують свій генетичний потенціал на 70—75 %.Проблематика. Селекція гексаплоїдних тритикале в сучасних умовах спрямована на підвищення врожайності, її стабільності, поліпшення якості зерна при збереженні комплексу адаптивних властивостей. Мета. Аналіз створення генотипів тритикале з високою продуктивністю та поліпшеною якістю зерна.Матеріали й методи. Використано польові, лабораторні та математично-статистичні методи дослідження зразків і гібридних популяцій гексаплоїдних тритикале різного еколого-географічного походження та типу розвитку.Результати. Внутрішньовидовою гібридизацією тритикале 2n = 42 × 2n = 42 з різним типом розвитку було створено 26 сортів. З утворених комбінацій виділено низку ліній з більш пружною й одночасно еластичною клейковиною. Ці лінії стали основою для створення багатолінійних сортів хлібопекарського та універсального призначення з підвищеною якістю хліба ’Амос’, ’Маркіян’, ’Ніканор’. З гібридної популяції Раритет/HAD 7 виділено високопродуктивні тритикале заввишки 40—105 см та надзвичайно еластичною клейковиною. В посушливих умовах 2014—2020 рр.урожайність зерна кращих низькорослих сортів ’Тимофій’, ’Пудік’ та ’Єлань’ становила в середньому 9,94—10,36 т/га, що перевищувало сорти тритикале ’Раритет’ і ’Baltiko’ та сорт пшениці м’якої ’Подолянка’. Найвищу якість клейковини, тіста та хліба виявлено в сортів ’Пудік’ та ’Єлань’ з субодиницею гліадіну 2* – 7 + 8.Висновки. Застосування в селекційній практиці методу внутрішньовидової гібридизації в поєднанні з багаторічними випробуваннями гібридних популяцій та ліній у різних екологічних умовах дає змогу створювати короткостеблові високопродуктивні сорти тритикале озимого з поліпшеною якістю зерна, комплексним імунітетом до основних хвороб та високими хлібопекарськими властивостями.
ÂñòóïÃåêñàïëî¿äí³ òðèòèêàëå ïîøèðåí³ ó ñâ³ò³ ÿê êîðìîâà, õàð÷îâà é òåõí³÷íà êóëüòóðà. Ïëî-ù³ ¿õí³õ ïîñ³â³â äîñÿãàþòü 3,8-4,0 ìëí ãà.  Óêðà¿í³ òðèòèêàëå âèðîùóþòü íà ïëîù³ 95-110 òèñ. ãà, âàëîâèé çá³ð ìîaeå äîñÿãàòè áëèçüêî 350 òèñ. ò. Ïð³îðèòåòíèìè íàïðÿ-ìàìè ñåëåêö³¿ ãåêñàïëî¿äíèõ òðèòèêàëå º ï³äâèùåííÿ âðîaeàéíîñò³, ¿¿ ñòàá³ëüíîñò³ òà ÿêîñò³ çåðíà.Ïèòàííÿ çèìî-òà ìîðîçîñò³éêîñò³ îçèìèõ çåðíîâèõ êóëüòóð º êëþ÷îâèìè â åêîíîì³ö³ ñ³ëüñüêîãî ãîñïîäàðñòâà, óñï³øíå ¿õ âèð³-øåííÿ, áåçóìîâíî, ñïðèÿòèìå çá³ëüøåííþ çåðíîâîãî áàëàíñó â êðà¿í³. Îòaeå, ïåðåçè-ì³âëÿ îçèìèõ õë³á³â º îäí³ºþ ç íàéâàaeëèâ³-øèõ àãðîíîì³÷íèõ ïðîáëåì ó âèðîáíèöòâ³ çåðíà, ÿêó ïîòð³áíî çàâaeäè âðàõîâóâàòè ³ Ìåòà. Àíàë³ç ïðîöåñó ñåëåêö³¿ ãåêñàïëî¿äíèõ òðèòèêàëå íà çèìîñò³éê³ñòü ìåòîäîì âíóòð³øíüîâèäîâî¿ ã³áðèäèçàö³¿ ç âèêîðèñòàííÿì ñèñòåìíèõ åêîëîã³÷íèõ âèïðîáóâàíü ó êîíòðàñòíèõ óìîâàõ. Ìåòîäè. ijàëåêòè÷íèé, ïîëüîâèé, ëàáî-ðàòîðíèé, ñòàòèñòè÷íèé. Ðåçóëüòàòè. Íàâåäåíî ðåçóëüòàòè ñåëåêö³¿ êîìïëåêñíî-ö³ííèõ ñîðò³â îçèìèõ ³ äâîðó÷îê òðè-òèêàëå ìåòîäîì âíóòð³øíüîâèäîâî¿ ã³áðèäèçàö³¿ ôîðì ð³çíîãî òèïó ðîçâèòêó ç âèêîðèñòàííÿì ñèñòåìíèõ åêîëîã³÷íèõ âèïðîáóâàíü ó êîíòðàñòíèõ óìîâàõ (˳ñîñòåï -äóaeå ïîñóøëèâèé Ñòåï), à òàêîae íà íèçüêîòåìïåðàòóðíîìó ôîí³. Âíàñë³äîê áàãàòîð³÷íèõ äîñë³äaeåíü (1980-2015 ðð.) ñòâîðåíî é ïåðåäàíî íà äåðaeàâíå âèïðîáóâàííÿ 18 ñîðò³â, ç ÿêèõ 17 çàðåºñòðîâàíî. Âèñíîâêè. Òàêèì ÷èíîì, ñåðåä ïîïóëÿö³é, îòðèìàíèõ â³ä ñõðåùóâàííÿ ãåêñàïëî¿äíèõ òðè-òèêàëå ç ð³çíèì òèïîì ðîçâèòêó (îçèìèõ ç ÿðèìè òà äâîðó÷êàìè) ³ êîíòðàñòíèì ð³âíåì ìîðîçîçèìîñò³éêîñò³, ìîae-íà çä³éñíþâàòè åôåêòèâíèé äîá³ð âèñîêîïðîäóêòèâíèõ ãåíîòèï³â ç ï³äâèùåíîþ é âèñîêîþ çèìîñò³éê³ñòþ. Ïðîòÿãîì 1980-2015 ðð. ñòâîðåíî ñåðåäíüîðîñë³ é íèçüêîñòåáëîâ³ ñîðòè òðèòèêàëå -ÿê îçèìèõ ('Àìô³äèïëî¿ä 256', 'Ãàðíå', 'Õàððîçà', 'Ðàðèòåò', 'Òèìîô³é' òà ³í.), òàê ³ äâîðó÷îê ('ͳêàíîð', 'ßðîñëàâà', 'Ïëàñòóí âîëèíñüêèé'). Âîíè ïåðåâèùóþòü ñòàíäàðòí³ ñîðòè ïøåíèö³ ì'ÿêî¿ îçèìî¿ çà ñò³éê³ñòþ äî êðèòè÷íî¿ òåìïåðàòóðè âèìåðçàííÿ íà -0,5...-2,0 î Ñ, õàðàêòåðè-çóþòüñÿ ï³äâèùåíîþ (äî 9-12 ò/ãà) âðîaeàéí³ñòþ çåðíà ð³çíî¿ ÿêîñò³ çàëåaeíî â³ä ïðèçíà÷åííÿ.Êëþ÷îâ³ ñëîâà: áàãàòîë³í³éí³ ñîðòè, âíóòð³øíüîâèäîâà ã³áðèäèçàö³ÿ, ãåêñàïëî¿äí³ òðèòèêàëå, ìîðîçîçèìî-ñò³éê³ñòü.çíàõîäèòè ñïîñîáè ìàêñèìàëüíîãî çìåíøåí-íÿ ¿¿ øê³äëèâèõ íàñë³äê³â. Íàñàìïåðåä âàð-òî âèçíà÷èòèñÿ ç òåðì³íîëî㳺þ, îñê³ëüêè ïåðåâàaeíà á³ëüø³ñòü ëþäåé íå ðîçð³çíÿþòü òåðì³íè «ìîðîçîñò³éê³ñòü» òà «çèìîñò³é-ê³ñòü». Ìîðîçîñò³éê³ñòü -öå ñò³éê³ñòü ðîñ-ëèí ïðîòè 䳿 íèçüêèõ íåãàòèâíèõ òåìïåðà-òóð, à çèìîñò³éê³ñòü -ñò³éê³ñòü çèìóþ÷èõ ðîñëèí ïðîòè âñüîãî êîìïëåêñó íåñïðèÿòëè-âèõ óìîâ çèì³âë³ â îñ³íí³é, çèìîâèé ³ ðàí-íüîâåñíÿíèé ïåð³îäè ¿õíüîãî aeèòòÿ. Ìîðî-çîñò³éê³ñòü º îñíîâíîþ ñêëàäîâîþ çèìîñò³é-êîñò³ ðîñëèí îçèìèõ êóëüòóð.Ìåòà äîñë³äaeåíü -àíàë³ç ñåëåêö³éíîãî ïðîöåñó ãåêñàïëî¿äíèõ òðèòèêàëå íà çèìîñ-ò³éê³ñòü ìåòîäîì âíóòð³øíüîâèäîâî¿ ã³áðè-äèçàö³¿ ôîðì ð³çíîãî òèïó ðîçâèòêó ç âèêî-ðèñòàííÿì ñèñòåìíèõ åêîëîã³÷íèõ âèïðîáó-âàíü ó êîíòðàñòíèõ óìîâàõ.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2025 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.