АктуальністьСеред хронічних захворювань органів травлення в дітей найбільш поширеними та тяжкими є хво-роби біліарної системи. У структурі захворювань вказаної системи в дітей питому вагу (65-85 %) ста-новлять функціональні розлади жовчного міхура та сфінктера Одді [1][2][3]. В основі патофізіології функ-ціональних розладів біліарної системи лежать зміни гуморальної регуляції моторики жовчного міхура та сфінктера Одді, а саме порушення продукції секре-тину, холецистокініну [4][5][6]. Продукція речовин, що впливають на функціонування жовчних ходів, регулюється мікро-РНК [7][8][9]. Лише в останнє де-сятиріччя науковці почали вивчати зміни спектра експресії мікро-РНК при захворюваннях біліарної системи [10][11][12][13][14][15]. Нами не знайдено наукових робіт, що присвячені дослідженням порушення експресії мікро-РНК при функціональних розладах жовчного міхура та сфінктера Одді в дітей. мікро-РНК Ключові слова: мікро-РНК; захворювання біліарної системи; урсодезоксихолева кислота; оглядотиди, що регулюють експресію генів на посттранс-крипційному рівні шляхом РНК-інтерференції [16][17][18][19][20]. За офіційними даними проекту Енцикло-педії елементів ДНК (GENCODE) Консорціуму міжнародного співробітництва дослідницьких груп, на сьогодні відомо 2588 мікро-РНК людини та при-близно 60 % білок-кодуючих генів, що є мішенями для мікро-РНК [21]. Механізм утворення мікро-РНКМеханізм дозрівання мікро-РНК відбувається в декілька етапів (рис. 1) [22][23][24][25].Спочатку інтрон, що складається з 400 нукле-отидів, проходить транскрипцію за допомогою РНК-полімерази ІІ (RNA polymerase II) з утворен-ням первинної мікро-РНК (прі-мікро-РНК, primicroRNA, pri-miRNA, pri-miR) довжиною 60-90 нуклеотидів [22,23]. На наступному етапі прі-мікро-РНК розпізнається та обробляється ендонуклеазою РНКази ІІІ Drosha (double-stranded RNA-specific endoribonuclease, ribonuclease type III, nuclear) та перетворюється в незрілу мікро-РНК (пре-мікро-РНК, pre-microRNA, pre-miRNA, pre-miR), що Îãëÿä ë³òåðàòóðè / Review of Literature ® © «Здоров'я дитини», 2017

Актуальность. Проблема функциональных расстройств желчного пузыря и сфинктера Одди является очень актуальной в детской гастроэнтерологии. Цель: усовершенствование лечения функциональных расстройств желчного пузыря и сфинктера Одди у детей на основании изучения активности генерации микроРНК. Материалы и методы. Обследовано 70 детей с функциональными расстройствами желчного пузыря и сфинктера Одди. 50 пациентов получали стандартную терапию в сочетании с урсодезоксихолевой кислотой в виде препарата Укрлив® в форме суспензии, а 20 пациентов — стандартную терапию без урсодезоксихолевой кислоты. До начала лечения и после окончания терапии у всех детей проведено молекулярно-генетическое исследование с определением уровня экспрессии микроРНК-378f, микроРНК-4311, микроРНК-4714-3p в сыворотке крови методом полимеразной цепной реакции в реальном времени. Результаты. Установлено, что у детей с функциональными расстройствами желчного пузыря и сфинктера Одди после терапии урсодезоксихолевой кислотой наблюдалось достоверное снижение уровней аспартатаминотрансферазы — с 34,96 ± 1,31 н/л до 26,18 ± 0,97 н/л, щелочной фосфатазы — с 507,92 ± 19,94 н/л до 359,53 ± 16,59 н/л в сыворотке крови и повышение сократительной функции желчного пузыря с 23,44 ± 1,56 % до 45,56 ± 1,68 % (р < 0,05). Выявлено, что после проведения стандартной терапии в сочетании с урсодезоксихолевой кислотой (Укрлив® суспензия) у детей с функциональными расстройствами желчного пузыря и сфинктера Одди уровень экспрессии микроРНК-378f приблизился к 5,23 ± 0,70 УО, что статистически значимо выше, чем до терапии (р < 0,05). На фоне проводимой стандартной терапии как с добавлением урсодезоксихолевой кислоты, так и без нее профиль экспрессии микроРНК-4714-3p в сыворотке крови у обследованных детей 1-й и 2-й групп статистически значимо резко снизился до уровня 1,93 ± 0,58 УО и 1,14 ± 0,53 УО соответственно (р < 0,05). Выводы. Полученные результаты показали, что под влиянием урсодезоксихолевой кислоты у детей регрессируют клинико-параклинические проявления функциональных расстройств желчного пузыря и сфинктера Одди. Обнаружена уникальная способность урсодезоксихолевой кислоты в форме суспензии Укрлив® влиять на активность генерации микроРНК-378f и ­микроРНК-4714-3p, которые являются генными регуляторами клеточных механизмов, влияющих на экспрессию генов на посттранскрипционном уровне.

No abstract

В огляді літератури подані сучасні відомості щодо клінічної ефективності, безпеки та переносимості класичного представника другого покоління H1-антигістамінних препаратів дезлоратадину при лікуванні алергічного риніту в дітей. Для написання статті здійснювався пошук інформації з використанням баз даних Scopus, Web of Science, MedLine, PubMed, Google Scholar. Надана коротка характеристика фармакокінетики та фармакодинаміки дезлоратадину, що є потужним і селективним щодо H1-рецепторів зворотним агоністом із найтривалішим періодом напіврозпаду, який не проникає через гематоенцефалічний бар’єр і не має седативної дії. Акцентовано увагу на здатності дезлоратадину не тільки ефективно пригнічувати гістамінасоційовані клінічні прояви алергічного риніту, але й пригнічувати активність запального процесу за рахунок зниження активності фактора транскрипції NF-kB. У наукових дослідженнях показана висока ефективність дезлоратадину в купіруванні клінічних проявів алергічного риніту в дітей та вказано на хороший профіль безпеки під час його використання.

У статті викладені сучасні відомості про клінічне застосування, ефективність та безпеку використання представника першого покоління Н1-антигістамінних препаратів — диметиндена малеату. Подана стисла характеристика препарату, вказані основні показники його фармакокінетики та фармакодинаміки. Акцентовано увагу на основних фармакологічних механізмах клінічних ефектів препарату. Проведено аналіз результатів клінічних досліджень із застосуванням диметиндена малеату при алергічних та інфекційних захворюваннях шкіри у дітей. Надані основні фармакологічні властивості та характеристика препарату Фенокіт, який нещодавно з’явився на фармацевтичному ринку України, обґрунтовані основні показання до призначення препарату.