У статті досліджено моделі інноваційно-цифрового розвитку, що визначають варіанти становлення Суспільства 5.0 та розвитку інноваційних університетів, які продукують висококваліфіковані кадри з цифровими компетенціями. Запропоновано авторське бачення концепції Суспільства 5.0 в умовах віртуальної мобільності, що також є “продуктом” навчання цифровому підприємництву. В умовах віртуальної реальності цифрове підприємництво може бути реалізоване за наступними напрямами, а саме: трансформування операційних процесів, що допомагає отримати великі переваги, віддалена робота дозволяє ввести весь документообіг в електронному вигляді, об’єднувати віртуальні завдання робітників у одне колективне завдання. Висунуто гіпотезу про те, що стратегія “Суспільства 5.0” розширює концепцію “Індустрії 4.0” до концепції “Індустрії Х.0”. У новій теорії фізичний та кіберпростір стають єдиним цілим задля вирішення соціальних проблем і створення умов для стійкого економічного зростання. Однак для всебічного розвитку цифрових технологій також необхідне забезпечення широкої інфраструктури в умовах віртуальної реальності. Представлено ретроспективний аналіз становлення Суспільства 5.0.