Тепловий стрес обмежує продуктивність тварин, негативно діє на їхній добробут, впливає на виробництво і завдає значних збитків. Метою досліджень було провести індексну оцінку теплостій-кості та стрестермочутливості свиней різних генотипів, які певною мірою розкривають їх адапта-ційну здатність за умови використанням різних методичних підходів. Встановлено, що за індексом адаптаційної здатності (Іа) відгодівельний молодняк червоно-білопоясої м’ясної (ЧБП) породи має вищий показник порівняно з тваринами породи ландрас на 29,5 % і п’єтрен – на 53,3 %. За коефіціє-нтом теплової уразливості (КТУ) виявлено, що цей генотип найменше піддавався тепловій дії, який достовірно (Р≤0,1) переважав аналогів порід п’єтрен і ландрас, відповідно, на 12,4 і 15,3 %. Тварини цієї породи також мали вищі відгодівельні показники серед дослідних груп. За віком досягнення жи-вої маси 100 кг вони перевершували породи п’єтрен і ландрас відповідно на 11 днів (5,7 %, Р≤0,05) і на 4 дні (2,7 %), за середньодобовим приростом на 73,7 г (9,9 %, Р≤0,01) і 12 г (1,5 %), за витратами корму на 1 кг приросту на 0,22 корм. од. (5,8 %, Р≤0,01) та 0,08 корм. одиниць. Проведена оцінка тварин за розробленим індексним показником стрестермостійкості (Іst) показала, що підсвинки ЧБП породи щонайбільше (71,1 %) мали статус стрестермонейтральних (Іst=4,3) у співвідношенні 2,5 : 1 до стрестермостійких (Іst=15,94) за повної відсутності стрестермочутливих тварин. У дос-лідній групі свиней породи п’єтрен рівень стрестермонейтральних (Ist=3,95) складав 57,1 % і був на 14,2 % менший, ніж стрестермочутливих (Ist=1,73), а стрестермостійкі тварини були відсутні. Серед відгодівельного молодняку породи ландрас зафіксовано однаковий рівень (42,9 %) стрестермо-нейтральних (Ist=2,31) і стрестермочутливих (Ist=1,63), а за індексом стрестермостійкості (Ist=17,42) вони дещо відрізнялися від ЧБП породи. В середньому за генотипами стрестермочутли-вий молодняк порівняно зі стрестермотійким достовірно (Р≤0,01) мав вищу температуру тіла і ча-стоту серцевого скорочення. Виявлено, що усім стрестермочутливим генотипам характерна висока частота скорочення серця під час дії фіксації – 214,8–220,2 ударів/хв., що на 79,9–82,0 ударів/хв. бі-льше від їх стрестермостійких ровесників (Р≤0,001). Водночас стрестермонейтральні тварини мали достовірно нижчі показники серцебиття порівняно зі стрестермочутливими на 27,1 %. У наших до-слідженнях не виявлено взаємозв’язку індексу стрестермочутливості тварин (Іst) з їх відгодівельни-ми якостями.