У статті розглянуто основні чинники, що визначають умови операційного середовища, в якому діють Повітряні Сили Збройних Сил України. Проаналізовано сучасні сили та засоби повітряного нападу, засоби протиповітряної оборони, тенденції їх розвитку, застосування та впливу на операційне середовище. Розглянуто можливі сценарії застосування Повітряних Сил Збройних Сил України в умовах сучасного та майбутнього операційного середовища.Проведений аналіз основних чинників і умов, які визначатимуть майбутнє операційне середовище та ймовірні сценарії застосування Повітряні Сили Збройних Сил України, свідчить, що потрібно бути готовими до виконання нових “нетипових” завдань в таких нових формах дій, як багатодоменні операції (битви).Саме умови операційного середовища визначатимуть напрями розвитку форм дій і способів застосування Повітряних Сил Збройних Сил України. Зміна поглядів щодо застосування повітряних сил в сучасних операціях у відповідності до доктрин та стандартів країн НАТО вимагатиме об’єднання різнорідних сил та засобів усіх видів збройних сил в складну багатодоменну систему.Внутрішньовидова інтеграція окремих систем розвідки, управління та ураження Повітряних Сил в складну систему дозволить оперативно реагувати на зміни бойової обстановки, адаптувати (змінювати або уточнювати) завдання Повітряних Сил з випередженням противника у прийнятті рішень, а в подальшому – інтегрувати її в єдину складну систему видів Збройних Сил України.Тому вже сьогодні потрібно визначити шляхи реформування Повітряних Сил Збройних Сил України та напрями розробки та модернізації їх озброєння та військової техніки, орієнтовані на мережеве бойове застосування.Реалізація концепцій “бойові дії в єдиному інформаційному просторі” та “багатодоменна операція (битва)”, дозволить Повітряним Силам Збройних Сил України на якісно новому рівні вести спільні дії у складі об’єднаних угруповань різновидових, різнорідних сил.

У статті розглянуто існуючі підходи до визначення форм дій і способів застосування військових формувань у сучасних умовах. Проаналізовано взаємозв’язок форм і способів застосування військових формувань різних рівнів (стратегічного, оперативного, тактичного) з їхніми завданнями. Визначені основні залежності між формами дій та способами застосування військових формувань. Запропоновано новий методичний підхід щодо визначення форм дій і способів застосування військових формувань у системі операцій збройних сил.Проведений аналіз, свідчить, про відсутність єдиного підходу щодо визначення форм дій та способів застосування військових формувань. Існуючі теоретичні положення не дають чіткої відповіді, яким чином умови обстановки, обсяги завдань, наявні оперативні (бойові) можливості та спроможності військових формувань впливають на визначення форм дій та способів застосування на різних рівнях їх структури.Пропонується методичний підхід щодо визначення залежностей та взаємозв’язків між формами дій та способами застосування військових формувань різних рівнів та їх завданнями, який може бути застосовано у якості єдиного для обґрунтування системи операцій збройних сил.На підставі запропонованого методичного підходу визначено, що виконання завдань для кожного рівня неможливо за відсутності відповідної форми дій, яка, в свою чергу, є реалізацією можливостей та спроможностей структури військових формувань даного рівня. Тому доцільність існування кожного конкретного елементу структури військових формувань на будь-якому рівні визначається наявністю відповідної форми дій.Виявлені невідповідності можливостей та спроможностей військового формування щодо виконання визначеного для нього обсягу завдань є підставою для обґрунтування напряму удосконалення оперативної (бойової) підготовки, модернізації озброєння та військової техніки.На основі запропонованого методичного підходу визначені напрями подальших досліджень:створення системи завдань для складових сил оборони та їх елементів усіх рівнів;формування єдиної системи форм дій для кожної складової сил оборони та усіх їх елементів з урахуванням визначених для них завдань;дослідження взаємозв’язків між завданнями, можливостями, формами дій та умовами обстановки як взаємодіючими суб’єктами з метою визначення способів застосування військових формувань різних рівнів.