Лабораторія клітинних та тканинних культур відділу клітинних та тканинних технологій, Інститут генетичної та регенеративної медицини НАМН України, Київ, Україна Фенотипові зміни і проліферативний потенціал мезенхімальних стовбурових клітин з вартонових драглів пуповини людини в умовах культивування Анотація Мета. Розробити протокол отримання мезенхімальних стовбурових клітин (МСК) з вартонових драглів пуповини людини, дослідити їх фенотипові зміни і проліферативний потенціал в умовах культивування. Матеріали і методи. МСК пуповини людини культивували протягом 6 пасажів. Для дослідження морфологічних характеристик клітин у культурі застосовували методики забарвлення гематоксиліном та еозином, адаптовані для використання у культурах клітин, за Романовським-Гімзе, толуїдиновим синім. Для забарвлення ядерної ДНК використовували реагенти-інтеркалятори: Hoechst 33342, DАРІ та Еthidium bromid. Експресію поверхневих маркерів МСК (CD105, CD90, CD73 , CD34) досліджували за допомогою FACS-аналізу. Результати. В культурі МСК зберігають морфологічну ідентичність протягом 2 пасажів. В подальшому спостерігають тенденцію до зменшення інтенсивності експресії маркерів МСК, ознаки деградації культури, появу на пізніх пасажах спонтанного адипогенного та хондрогенного диференціювання. Висновки. При культивуванні МСК пуповини людини протягом 2 пасажів зберігають морфологічні характеристики і проліферативний потенціал, в подальшому вони втрачають мезенхімальний мультипотентний фенотип.

Досліджено вплив гострого холодового стресу на зміни вмісту гемопоетичних стовбурових клітин (CD34 hi MNC-клітин), лімфоцитів та гранулоцитів у центральних і периферичних органах імунної системи мишей. Показано, що через 24 год після відтворення стресу кількість CD34 hi MNC-клітин у кістковому мозку достовірно знижувалась на 13% і у селезінці на 45%. Одночасно на 21,9% знижувався вміст клітин у кісткового мозку. Також у крові суттєво на 62,5% зменшувалася кількість ретикулоцитів. Це все разом свідчить про пригнічення стресом кістково-мозкового кровотворення. На цьому фоні суттєве зростала кількость лейкоцитів у крові на 31,3%, що може розглядатися як типова стресова реакція. Значним було зниження вмісту клітин тимуса на 76,1% та селезінки на 53,4% із зростанням апоптозу серед тимоцитів у 8,7 раза, а серед спленоцитів у 2 рази. Кількість тимоцитів у фазах G0/G1 суттєво збільшувалась, а у фазі S і G2/M+S значно зменшувалась. Отримані результати свідчать, що розвиток гострого холодового стресу призводив до зменшення вмісту CD34 hi MNC-клітин у кістковому мозку та селезінці, а також до клітинної деплеції кісткового мозку, тимуса і селезінки, це ймовірно відбувається внаслідок перерозподілу і апоптозу певних клітин, що повинно істотно змінювати перебіг імунологічних процесів. Ключові слова: холодовий стрес; імунна система; гемопоетичні стовбурові клітини; лімфоцити.