У статті розглянуто особливості взаємодії слідчого з оперативними співробітниками в умовах протидії розслідуванню. На підставі проведеного анкетування співробітників оперативних та слідчих підрозділів наголошено, що останні більше зацікавлені у взаємодії, котра обумовлюється неможливістю вирішення задач кримінального провадження лише проведенням слідчих (розшукових) дій без оперативних заходів. Зосереджено увагу на необхідності формування продуктивного стилю співпраці, що ґрунтуються на якісному виконанні спільних завдань і взаємних високих якостях співробітників. При тому зауважено, що взаємодіючих суб'єктів характеризує добре розуміння не тільки один одного, а й напрямків їхньої спільної діяльності. Зауважено, що кожному суб’єкту діяльності притаманний перелік компетенцій, у межах яких застосовуються засоби й методи реалізації певного рівня професійних задач. Наголошено, що усвідомлення необхідності отримання максимально позитивного результату розслідування обумовлює потребу залучення тих осіб, колом повноважень яких не володіє ініціатор взаємодії (у більшості випадків уповноважена особа). Цим формується необхідна для розв’язання відповідних завдань комбінація, сукупність складових якої визначатиметься з огляду на: - індивідуальний у кожному випадку зміст компетенції учасників взаємодії; - наявність мотивації в реалізації поставлених завдань уповноваженою особою; - необхідність врахування факту підпорядкування учасників різним структурним підрозділам одного або різних відомств, що визначає пошук «векторів співпраці» в реалізації спільних завдань; - уміння правильно ставити цілі та визначати шляхи їх реалізації з урахуванням сформованих на відповідному етапі умов розслідування, а також ситуацій протидії; - усвідомлення спільного напрямку діяльності та розуміння один одного кожним учасником виконуваних завдань, - навички прогнозування наслідків, у разі внесення змін у склад учасників взаємодії; - досвід оцінки результативності діяльності як кожного окремого носія компетенцій, так і спільно з іншими. Зазначено, що особистісні відносини, сформовані на основі симпатії, визначатимуть не тільки продуктивний стиль співпраці, а і якісне виконання спільних завдань, чому сприятимуть взаємні високі якості: діловитість, компетентність, організованість, вимогливість, моральність тощо. Наголошено також, що ефективність співпраці в умовах протидії досудовому розслідуванню може бути оцінена з позиції як профілактики виникнення, так і результативного подолання проявів протидії досудовому розслідуванню.

The authors of the article attempt to abstract from the partial and focus on the key dimensions in addressing the problems of armed conflicts of the day, namely causes, consequences and the legal context. The unit weight of the most common causes of armed conflicts has been researched and the authors' typology of the causes has been presented. The futility of the search for the primary factor in the «poverty-war» dyad has been proved and, based on statistical data, some laws in the economic development of the countries where armed confrontations have taken place or are still ongoing have been substantiated. The contradictions in the legal dimension of settlement of the armed conflicts that arose as a result of the globalisation of economy and the collapse of the bipolar world system have been analysed.

У статті розглядаються можливості використання профайлінгу в діяльності правоохоронних органів взагалі та у подоланні проявів протидії розслідуванню зокрема. Приділяється увага таким основним методам профайлінгу, як співбесіда та візуальне спостереження. Наголошується на тому, що за виявленими відображеннями можуть визначатися тривалість та особливості умов формування особистості, її знань, вид діяльності тощо, і чим довше тривалість та специфічність умов вказаного процесу, тим більш закономірними стають прояви в застосовуваних способах, у тому числі протидії розслідуванню. Зазначається, що значною мірою на це впливає тип темпераменту особи. Так, особи з рухомим типом діяльності нервової системи можуть проявляти бурхливі емоційні реакції на подразники. Найменш читаними будуть емоції флегматика, котрий характеризується стриманістю їх проявів. Також встановлено, що не менших можливостей надає профайлінг психологічному аналізу поведінкових реакцій осіб, з якими правоохоронці здійснюють спілкування. Тому профайлеру необхідно використовувати знання багатьох наук, зокрема і криміналістики. Зазначається, що виявлення проявів психоемоційних реакцій має виступати відправною точкою в організації спілкування на предмет виявлення факту застосування по відношенню до особи тиску. Оцінка типу темпераменту особи зумовлює необхідність правоохоронців диференційованого підходу до організації спілкування та перспективи отримання відомостей про факт здійснення тиску з боку зацікавлених осіб. Досліджено, що підвищення рівня застосування профайлінгу не тільки покращить діяльність правоохоронців, а й зменшить витрати часу, сил та засобів на її виконання. З'ясовано, що профайлінг може застосовуватися для виявлення проявів протидії розслідуванню, прогнозування негативного впливу на кримінальне провадження та його учасників, прийняття заходів його подолання.

The purpose of this article is to develop propositions for improving legal regulation of the use of DNA analysis in criminal proceedings of Ukraine. System-structural, comparative-legal and formal-logical methods of research, analysis of theory and practice are used. The article proposes to apply an integrated approach to the development and introduction of the field-oriented legislation after public discussion on the problems of protecting genetic data in law enforcement practice based on European standards. It is already necessary to separate the concepts of biological material and genomic information in the current legislation of Ukraine, to establish the terms of their storage and the rules for destruction after they are no longer needed. The legislation should also differentiate the methods of obtaining biological samples with defining the priorities for obtaining samples for DNA analysis by the way of buccal scraping (genal swabbing). We should provide separate rules for the permissible scope of molecular genetic testing for suspects (convicts) and other persons. It is also necessary to limit the possibility of unofficial obtaining DNA profiles and to establish procedural rules for mass genetic testing to detect especially grave crimes.

Стаття присвячена розгляду стилів керівництва слідчо-оперативною групою у подоланні проявів протидії розслідуванню. На підставі аналізу здійснених у галузі управління та криміналістики досліджень визначаються можливості стилів керівництва слідчо-оперативною групою як форми взаємодії співробітників. Наголошується, що недостатня увага до вивчення стилів керівництва в діяльності слідчо-оперативних груп призводить до зниження їх ефективності. Також стає неможливим отримання результатів, на які розрахована та спроможна спільна діяльність правоохоронців у рамках досліджуваної форми взаємодії. Такі стилі керівництва, як авторитарний, демократичний і ліберальний розглядаються з позиції значення для процесу збору інформації, її оцінки, впливу на учасників і прийняття відповідних рішень. У статті наводяться результати анкетування слідчих із поділом на категорії залежно від досвіду практичної діяльності та визначено у відсотковому відношенні використання ними певного стилю (авторитарного, демократичного та ліберального). На підставі проведеного дослідження наголошується на зв'язку між застосуванням стилю керівництва та досвідом, комунікабельністю слідчого та його авторитетом серед колег. Акцентується увага на необхідності комбінування декількох стилів, один із яких може виступати домінуючим. Це зумовлено проявами протидії розслідуванню, особливостями співробітників, які входять до складу групи, та завдань, що перед нею постають. Наголошується, що стиль керівництва має характеризуватися гнучкістю у застосуванні методів роботи в розглядуваній групі та зумовлюватися прийняттям рішень, які впливають на отримуваний результат у подоланні протидії розслідуванню. У висновках зазначається, що висока ефективність використання розглядуваної форми організації взаємодії характеризуватиметься мінімальними затратами часу, сил і засобів на досягнення тих цілей, задля яких вона формувалася.