У статті досліджується проблема ургентної адикції ‒ однієї з форм залежної поведінки у військовослужбовців, яка в умовах високих навантажень може призводити до різних психологічних наслідків, і, як результат, до зниження ефективності військово-професійної діяльності. В ході теоретичного аналізу визначено основні чинники, що призводять до розвитку ургентної залежності, розкрито характерні ознаки даної адикції та її наслідки для військовослужбовців.

У статті аналізуються погляди науковців-псхологів на сутність і зміст деперсоналізації та розгляд цього поняття на основі різних підходів і чинників. Визначається актуальність дослідження зазначеної проблеми в світлі світових глобалізаційних, урбанізаційних трансформаційних процесів, професійної діяльності людей, що є наслідками взаємопов’язаної дії та взаємодії таких систем: "людина-людина"; "людина-суспільство". Застосовується системний підхід для обґрунтування деперсоналізації як складного, багатовимірного поняття, пов’язаного з психологічною структурою людини, її стійкістю, впливом зовнішніх і внутрішніх чинників в умовах соціуму. Показується та обґрунтовується вплив деперсоналізації на професійну діяльність особистості.

У статті подано практичні рекомендації щодо подолання страху у військовослужбовців під час виконання завдань за призначенням в умовах бойових дій. Акцентовано увагу на контролі страху смерті ‒ найсильнішій емоції в бою.

No abstract

У статті представлено досвід формування і забезпечення психологічної стійкості військовослужбовців армії США. Приділено увагу участі командира у формуванні в особового складу стійких та ефективних механізмів подолання, спрямованих на попередження виникнення проблем з поведінковим здоров’ям. Розглянуто пріоритетні програми, підходи, заходи, фактори, методи для забезпечення психологічної стійкості військовослужбовців.