Зараженість кліщів патогенними мікроорганізмами впливає на епідемічне благополуччя територій, адже ці членистоногі є резервуаром і вектором передачі збудників багатьох зоонозних хворобах. Кліщі забезпечують циркуляцію низки бактерій у природних осередках як важлива складова паразитарних систем. Мета роботи. З’ясувати зараженість кліщів окремими патогенними мікроорганізмами у трьох погодно-географічних зонах Тернопільської області: малому Поліссі, холодному та теплому Поділлі. Порівняти ступені їх зараженості, спектри патогенів. Дослідити структуру угрупувань мишуватих гризунів як складової паразитарних систем. Матеріали і методи. Ентомологічні: збір кліщів та їх ідентифікація за допомогою визначника. Облік чисельності кліщів з обрахунком індексу рясності. Вивчення видового складу та чисельності угрупувань мишуватих гризунів, їх відловлення стандартними живоловками, встановленими в одну лінію. Перевірку здійснювали через добу, облік вели у пастко-добах і відсотках потрапляння. Лабораторні: дослідження суспензії кліщів у полімеразно-ланцюговій реакції (ПЛР) в режимі реального часу. Використовували тест-системи виробництва Vector-Best для визначення фрагментів ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Babesia sp., А. phagocytophilum, E. muris та E. chaffeensis. Результати. Встановлено середні значення індексів рясності кліщів у погодно-географічних зонах за трирічний період. Отримано дані щодо чисельності та складу популяцій мишуватих гризунів в обраних біотопах. Виявлено фрагменти ДНК B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Babesia sp., A. рhagocytophilum. Не виявлено – E. muris та E. сhaffeensis. Висновки. Кліщі у лісових біотопах трьох погодно-географічних зон Тернопільської області заражені B. burgdorferi s. l., B. miyamotoi, Babesia sp., А. phagocytophilum. Домінуючим паразитом є I. ricinus, роль хазяїна забезпечують вісім видів мишуватих гризунів.