The article is devoted to the study of non-material assets of an organization development, particularly of organizational culture as a basis of effective development of an organization. The hypothesis lies in the fact that specific features study of organizational culture of a company provides possibility of objective evaluation of a degree of stability of organization, its ability for competition, allows to predict the important directions of management decisions, and a possibility of achievement of planned results. The tendencies concerning the transformations of contemporary management of organizations, which are realized in transferring of management influences from the management of technology of work to technology of management of human potential of a company, are revealed. The change of emphasis is due to objective reasons: due to the processes of globalization, state-of-the-art production technologies, including the latest information technologies, as well as the international labor market, humanization of industrial relations and human resource management technologies are becoming widely available. The article presents the results of an empirical study of certain aspects that determine the organizational culture. Promising directions, that have a significant potential for improving organizational culture, are identified.

The purpose of the study is to identify self-reliance manifestation features among qualified athletes of different sports. Material and methods. The study participants were representatives of combat sports (boxing) n = 23, complex-coordination (gymnastics) n = 25, speed-strength (discus throw) n = 23, and also cyclic sports (swimming) n = 38. In total 109 sportsmen. The age of the respondents was from 16 to 18 years old. Comprehensive psycho-diagnostic methods diagnose self-reliance level and manifestation degree of athletes’ personal qualities. Results. The results of the study confirmed our hypothesis that athletes of various sports may experience specific features of self-reliance. It has been established that self-reliance level is higher than average for representatives of combat and complex-coordinated sports. Representatives of cyclical and speed-strength sports are characterized with an average self-reliance level. Combat and complex-coordination sports are very similar according to the specifics of self-reliance expression. Self-reliance possibility data comparison among cyclical and speed-strength athletes showed their certain homogeneity. It has been revealed that only a future activities reflection is closely related to a self-reliance among boxers (Spearman rank correlation = -.478). There are two correlations in the sample of gymnastics representatives. An increase in the overall reflection index (Spearman rank correlation = -.489) and the future activities reflection index (Spearman rank correlation = -.427) leads to self-reliance decrease among gymnasts. The inhibitory effect of future activity reflection on the athletes’ self-reliance level has been established empirically. We determined that self-assessment is a personal formation that actualizes self-reliance of swimmers and discus throwers. (Spearman rank correlation = .618). Conclusions. The handled comparative analysis of self-reliance of different sports athletes has verified its high informative value. Statistically significant differences recorded in the self-reliance level among of boxing, gymnastics, discus throwing and swimming athletes. The high informative value of used questionnaire allows recommending it as a screening tool during promising athletes selection.

У статті розглянуто актуальні проблеми сучасної військової психології у сфері психологічного забезпечення військово-професійної діяльності особового складу Збройних Сил України та визначено основні змістові елементи психологічного забезпечення у військах (силах), які включають моніторинг, аналіз, оцінку та прогнозування негативних чинників і станів військовослужбовців; підтримання й розвиток психологічної стійкості; організацію психологічного відбору фахівців; психологічний і психофізіологічний супровід; вивчення соціально-психологічного клімату у військових підрозділах; консультаційну й методичну допомогу командирам з питань психологічного забезпечення.Проаналізовано нормативно-правові акти й емпіричний досвід організації психологічного забезпечення в Збройних Силах України; діяльність психологічної служби, її завдання та функції; особливості організації професійного психологічного відбору, психологічної підготовки особового складу, психологічного супроводу бойових дій, психологічної допомоги, психологічної декомпресії особового складу після виведення з району ООС, психологічної реабілітації та реадаптації.Розглянуто основі елементи системи психологічного відбору, психологічної підготовки, психологічного супроводу, психологічної реабілітації та реадаптації. Уточнено основні емоційні стани й страхи військовослужбовці на різних етапах виконання бойових завдань.Визначено організаційну систему психологічної допомоги й реабілітації особового складу та завдання фахівців психологічної служби щодо проведення заходів відновлення психічного стану військовослужбовців з використанням методів психічної саморегуляції та самоконтролю.Запропоновано шляхи вдосконалення системи психологічного забезпечення в Збройних Силах України та сектору безпеки і оборони України.Ключові слова: психологічне забезпечення, психологічна підготовка, психологічний супровід, психологічна реабілітація, психологічна реадаптація, декомпресія.The article considers current problems of modern military psychology in the field of psychological support of militaryprofessional activity of the Armed Forces of Ukraine personnel and identifies the main content elements of psychological support in troops (forces), which include: monitoring, analysis, assessment and forecasting of negative factors and conditions; maintenance and development of psychological stability; organization of psychological selection of specialists; psychological and psychophysiological support; study of the socio-psychological climate in military units; consulting and methodological assistance to commanders on psychological support.

Статтю присвячено обґрунтуванню концепції розвитку військово-гуманітарної вищої освіти в умовах реформування вищої військової школи, переходу Збройних Сил України на стандарти НАТО. Аналіз стану порушеної проблеми засвідчив наявність суттєвих недоліків у її теоретико-технологічному розв’язанні, що знижують якість морально-психологічної підготовки курсантів і слухачів ВВНЗ, спричиняють виникнення цілої низки об’єктивних і суб’єктивних чинників, які негативно позначатимуться на ефективності управлінської діяльності майбутніх військових керівників. Таким чином, доведено нагальність концептуалізації вітчизняної військово-гуманітарної вищої освіти, необхідність визначення й розроблення провідних ідей, поглядів, підходів до гуманітаризації освітнього процесу у вищій військовій школі з урахуванням актуальних потреб і перспектив розбудови професійної української армії. Авторами спроєктовано модель військово-гуманітарної вищої освіти, стисло охарактеризовано її концептуальний, цільовий, змістовий, технологічний і результативний компоненти, єдність і взаємозумовленість яких забезпечує набуття майбутніми військовими керівниками відповідних світоглядних, морально-ціннісних, інтелектуальних, емоційно-вольових, поведінково-праксеологічних якостей. Окрему увагу приділено умовам, що впливають на якість гуманітарної підготовки майбутніх офіцерів.

Системному втіленню ідей і рішень, сформульованих в опублікованій у цьому номері журналу статті «Розвиток військово-гуманітарної вищої освіти в Україні: від усвідомлення пріоритетності до концептуалізації», сприятиме розроблений проєкт Концепції розвитку військово-гуманітарної вищої освіти в Україні, підготовлений колективом науковців НУОУ імені Івана Черняховського. Зауваження і пропозиції щодо пропонованого проєкту прохання надсилати до редакції журналу «Наука і оборона».