Наведено загальні принципи створення просторової бази даних обліку урболандшафтів для формування геоінформаційної моделі даних зелених насаджень. Встановлено доцільність використання в цьому процесі матеріалів дистанційного зондування Землі, зокрема отриманих за результатами зйомки з безпілотного літального апарата, що інтерпретуються в геоінформаційній системі. Розроблено архітектуру тематичних шарів інформації для просторової бази даних зелених насаджень та схему структури геоінформаційної моделі урболандшафтів. Встановлено, що запропонована архітектура тематичних шарів просторової бази даних зелених насаджень дає змогу компанувати їх у довільному поєднанні, оперувати ними відповідно до завдань, які ставляться у процесі їх впорядкування, та забезпечувати просторове подання потрібного аспекту наявної у базі даних інформації. Визначено, що запропонована структура геоінформаційної моделі урболандшафтів створює умови для покращення якості та удосконалення процесу впорядкування зелених насаджень. Опрацьовано процес інтерпретації бази просторових і атрибутивних даних зелених насаджень у геоінформаційній системі QGis 3 зі з'ясуванням можливостей їх візуалізації. З'ясовано, що структура даних подібних моделей, завдяки використанню засобів оброблення інформації геоінформаційних систем, дає змогу виконувати різні обчислення, фільтрування, геометричні перетворення та інші операції за потрібними параметрами всередині кожного тематичного шару. Здійснені дослідження дали змогу також опрацювати теоретичні та прикладні аспекти процесу формування геоінформаційної моделі зелених насаджень, а також провести перевірку можливості поєднання різних типів і видів даних в єдину взаємопов'язану систему. Встановлено, що розроблені підходи до геоінформаційного моделювання зелених насаджень дають змогу покращити процес їх впорядкування, а також об'єднати різні типи і види даних в єдину взаємопов'язану систему.

Наведено результати дослідження щодо можливості застосування інструменту i-Tree Eco для оцінювання вартості частини екосистемних послуг дерев і кущів під час виконання інвентаризації зелених насаджень на прикладі урбоекосистеми невеликого міста. Опрацьовано спосіб відображення отриманих результатів за допомогою інтерактивних картографічних матеріалів для ознайомлення громадськості та інших зацікавлених осіб із кількісним та вартісним вимірами цінності насаджень для екосистеми населеного пункту. Під час дослідження проведено інвентаризацію 119 дерев і кущів на площі Ринок у місті Бережани Тернопільської області разом із перевіркою можливості її адаптації для умов України, проаналізовано отриману інформацію та з'ясовано переваги і недоліки цього процесу. Встановлено обсяги окремих екосистемних послуг досліджених зелених насаджень у кількісному та вартісному вимірах. З'ясовано, що дерева та кущі досліджуваної території (площа покриття 4546 м2) щорічно створюють екосистемні послуги (зменшення забруднення довкілля, поглинання та секвестрація вуглецю, регулювання водного стоку), які оцінено на суму 279,54 тис. грн або 7504 у.о. за результатами використання інструменту i-Tree Eco. Встановлено, що відновна вартість деревно-кущової рослинності досліджуваної території становить 186 млн грн або 4,993 млн у.о. за результатами її оцінки i-Tree Ecо. З'ясовано, що для удосконалення процесу отримання та опрацювання матеріалів доцільно використовувати ортофотоплан за матеріалами БПЛА-зйомки, який дав змогу підвищити точність геолокації та покращити процес візуалізації дерев і кущів. Запропоновано використовувати електронні карти рослинності, які відображають точні місця розташування дерев і кущів і їх екосистемні послуги у кількісному та монетизованому вимірах, для ознайомлення більшої кількості користувачів з отриманою інформацією. З'ясовано, що наведені підходи до оцінювання вартості зелених насаджень та виконуваних ними екосистемних послуг дають підстави акцентувати увагу на їх цінності для урбоекосистем, обґрунтовувати доцільність здійснення природоохоронних заходів, а також необхідність збільшення фінансування цих заходів як компенсацію за надані деревами та кущами послуги. Встановлено та окреслено низку питань, які потребують подальшого вивчення.

Наведено результати дослідження стану зелених насаджень лісопаркової зони на території пам'ятки архітектури національного значення "Замок Галицький". Встановлено, що на досліджуваному об'єкті зростає 25 видів дендрофлори. Оцінювання якісного стану дендрофлори засвідчило, що 17 % рослин перебувають у доброму стані, 58 % – у задовільному і 25 % – у незадовільному. Водночас, 25 % дерев потребують вилучення з насадження. Серед них 72 % рослин мають видимі ознаки фаутності, зокрема виявлено такі види змін: викривлення стовбура (46,0 % від кількості фаутних дерев), дво- та більше верхівковість (18,4 %), дупла (2,0 %), обдир кори (4,3 %), суховерхівковість (4,1 %), стовбурова гниль і наявність плодових тіл патогенних грибів (20,4 %), капи (4,8 %). Із санітарних міркувань ці рослини потребують вилучення. За результатами здійснених досліджень розроблено проєктну документацію, яка обґрунтовує необхідність покращення озеленення та благоустрою території пам'ятки архітектури, доцільність поліпшення транспортно-пішохідних зв'язків, що сприятиме рекреаційній привабливості об'єкта загалом. Розроблено шляхи планування рекреаційної інфраструктури та низку проєктних рішень щодо благоустрою території для ефективної організації відпочинку на призамковій території. За результатами дослідження виявлено 0,3942 га незаліснених схилів призамкової території, на яких відбуваються зсувні процеси з невисокою активністю. Для цієї частини пам'ятки архітектури запропоновано створити меліоративні захисні насадження для інженерного захисту схилів проти зсуву шляхом їх закріплення кореневими системами із одночасним виконанням ними декоративних функцій. Наведено доцільність використання матеріалів дистанційного зондування Землі, що отримані за матеріалами знімання з безпілотного літального апарата та інтерпретуються в геоінформаційній системі для вивчення стану зелених насаджень. У ході проєктування опрацьовано процес геоінформаційної інтерпретації результатів інвентаризації фітоландшафтів для підготовки структурованої реляційної геоінформаційної моделі лісопаркової зони, яка дала змогу покращити якість визначення віддалей та площ в умовах складного рельєфу.

Наведено результати проведення інвентаризації деревно-кущових рослин Лановецького зооботсаду із застосуванням сучасного інструментарію (використання даних GPS–інвентаризації, відкоригованих за матеріалами дистанційного зондування в геоінформаційних системах з моделюванням та тривимірною візуалізацією у програмах комп'ютерного проектування). Встановлено та проаналізовано видовий склад насаджень об'єкта дослідження, наведено його фітосанітарну, естетичну та якісну характеристики, визначено типи садово-паркових ландшафтів зооботсаду. За результатами таксаційної інвентаризації зелених насаджень зоологічного парку "Лановецький зооботсад" виявлено 69 видів і форм дендрофлори. Як свідчать дані фітосанітарного стану деревної рослинності, переважна кількість дерев належить до категорій стану "добрий" (55 % від загальної кількості рослин), "задовільний" (23 %) або "незадовільний" (22 %). Показник життєвого стану деревостану, з огляду на кількісні характеристики дерев парку, становить 84 %, що відповідає оцінці "добре". Серед деревних насаджень парку виявлено 324 дерева із фаутами (15,5 % від усіх дерев). Виконано аналіз тваринного світу зоологічної частини ботсаду. Розроблено проектні пропозиції щодо ландшафтно-архітектурного оформлення території зооботсаду у вигляді картографічних матеріалів та тривимірного макету у комп'ютерній програмі Realtime Lamdscaping Architect 16. Створення електронного макету-основи території з нанесеною деревно-кущовою рослинністю дало змогу змоделювати у комп'ютерній програмі часові зміни та перетворення внаслідок реконструкції зоологічного парку. Опрацьовано нові підходи щодо способів проведення комплексної оцінки ландшафтно-планувальної структури території. Проаналізувавши стан зелених насаджень на території об'єкта, з'ясовано, що на сьогодні потрібно здійснити комплекс заходів щодо відновлення естетичного вигляду насаджень, забезпечити належний рівень подальшого їх функціонування та створити нові декоративні деревно-кущові та квітникові композиції.

Наведено результати дослідження стану зелених насаджень дендрологічного парку "Лісова пісня", який розташований у місті Козова Тернопільської обл. Встановлено, що на досліджуваному об'єкті росте 149 видів і форм дендрофлори. На території Козівського дендропарку виявлено живоплоти загальною протяжністю 147 м пог., які переважно потребують реконструкції або заміни. Оцінивши якісний стан дендрофлори, з'ясовано, що переважна кількість дерев (42 %) належить до категорій стану "добрий". Водночас більше четвертої частини облікованих дерев потребують негайного вжиття оздоровчих заходів або знесення. Головною причиною відведення в рубку дерев є надмірне загущення насаджень і стовбурові гнилі, котрі спричинені діяльністю патогенних грибів. Серед деревних насаджень дендропарку виявлено 172 дерева із фаутами (5,5 % від усіх дерев). З'ясовано, що фаутність представлена такими видами змін: викривлення стовбура (64 % від кількості фаутних дерев), дво- та більше верхівковість (27 %), обдертість кори (5 %), дупла і наявність плодових тіл патогенних грибів (3 %), капи (1 %). Визначено функціональне призначення дендрологічного парку та виокремлено його основні функції. З'ясовано, що використання сучасних методів для виконання польових досліджень та їх інтерпретації (GPS-технології, методи дистанційного зондування Землі, зокрема і використання безпілотних літальних апаратів, ГІС-технології та електронні бази даних) створює умови для пришвидшення процесу виконання робіт і покращення його якості. За результатами інвентаризації зелених насаджень підготовлено геоінформаційну базу даних рослинності, яка створила умови для відображення змін урболандшафтів і візуалізації перспектив розвитку зелених насаджень. Отримані результати використано для підготовки проєкту організації території дендрологічного парку місцевого значення "Лісова пісня" та можуть бути корисними для покращення процесу виконання аналогічних досліджень стану зелених насаджень.