Мета: вивчити частоту поліморфізму гена VDR у дітей із бронхіальною астмою та встановити кореляційні зв’язки з рівнем вітаміну D, кальцію й клінічними проявами захворювання в дітей. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 42 дітини з бронхіальною астмою середнього або тяжкого ступеня, які перебували на обліку в Одеському міському алергологічному центрі. Середній вік дітей становив 7,6 ± 1,3 року. До групи контролю увійшло 20 здорових дітей без будь-якої соматичної патології на фоні гармонійного фізичного розвитку, середній вік становив 7,34 ± 0,36 року. Результати. Вивчення поліморфізму гена VDR у дітей із бронхіальною астмою показало наявність мутацій або гетерозиготного типу успадкування в більшості дітей із даною патологією, мутація була виявлена у 64,3 % обстежених, у 28,5 % хворих виявлено гетерозиготний тип спадкування, 7,2 % мали нормальний розподіл генів. У групі контролю мутації виявлені не були, тільки у 10 % здорових дітей виявлено гетерозиготний тип успадкування, 90 % обстежених мали нормальний розподіл генів. Також встановлений статистично значущий зв’язок між наявністю поліморфізму гена VDR і рівнем вітаміну D. Діти, що мають мутацію VDR, і діти, у яких був виявлений гетерозиготний тип успадкування, мали достовірно нижчий рівень вітаміну D3 в сироватці крові (12,10 ± 0,67 нг/мл і 13,53 ± 0,26 нг/мл відповідно), ніж діти з нормальним розподілом генів (32,17 ± 1,05 нг/мл), р < 0,01 для обох сукупностей. Критерій Пірсона показує, що зв’язок між факторною та результативною ознаками статистично значущий, р < 0,01, критерій χ2 = 9,21. Висновки. Вивчення поліморфізму гена VDR у дітей із бронхіальною астмою показало наявність мутацій або гетерозиготного типу успадкування у більшості дітей із даною патологією. При цьому встановлений статистично значущий зв’язок між наявністю поліморфізму гена VDR і рівнем вітаміну D.

Одеський національний медичний університет Мета дослідження: вивчення поширеності коморбідних станів та модифікованих факторів ризику у пацієнтів з бронхіальною астмою (БА). Матеріали та методи. Проведено проспективне клінічне когортне дослідження 142 хворих на БА. Пацієнтам проводили комплексне загальне клініко-інструментальне дослідження (збір анамнезу, рутинне фізикальне обстеження, антропометрію, спірографію) та АСТ-тест. Діагноз встановлювали згідно з міжнародними погоджувальними документами. Результати. Пацієнти були розподілені на дві групи. До основної групи увійшли 78 (54,93%) осіб з низьким контролем перебігу захворювання, до групи порівняння-64 (45,07%) хворих з контрольованою астмою. в обох групах незначно переважали жінки (52,56% і 60,60% відповідно). Із супутніх захворювань частіше фіксували надмірну масу тілу або ожиріння (у 41,03% випадків в основній групі проти 10,94% випадків у групі порівняння). Друге місце за наявності коморбідної патології, яка обтяжує перебіг БА, посідає гіпертонічна хвороба: в основній групі-у 47,43 % пацієнтів, у групі порівняння-у 34,38%. Крім того, у 104 (73,9%) пацієнтів виявляли низьку прихильність до базової терапії, у 67,5% випадків була відсутня мотивація до зміни способу життя. Порушення у стереотипі харчування виявлені у 124 (87,32%) пацієнтів. Заключення. Супутні захворювання та модифіковані фактори ризику обтяжують перебіг бронхіальної астми (БА) та змінюють відповідь на терапію. Тому завжди необхідний персоніфікований клінічний підхід до пацієнта з БА та коморбідними станами, а також факторами ризику задля досягнення контролю БА. Ключові слова: бронхіальна астма, неконтрольований пере біг, коморбідні стани, модифіковані фактори ризику.

Одеський національний медичний університет Мета дослідження: аналіз впливу розробленого лікувально-профілактичного комплексу (ЛПК) на показники функції зовнішнього дихання у пацієнтів з бронхіальною астмою (БА) на тлі надмірної маси тіла (НадмТ) або ожиріння. Матеріали та методи. За дизайном дослідження проходило у два етапи. На першому етапі проводили скринінгове дослідження 105 пацієнтів (72 жінки та 33 чоловіки, середній вік яких становив 41,19±1,05 року) з основним діагнозом БА. До другого етапу увійшли 75 пацієнтів (72 жінки та 33 чоловіки, середній вік яких становив 41,19±1,05 року) з БА на тлі НадмТ або ожиріння. Усім пацієнтам діагноз встановлювали згідно з міжнародними погоджувальними документами. Результати. Було встановлено, що НадмТ або ожиріння є обтяжливим фактором у перебігу БА, оскільки пацієнти основної групи з тяжким перебігом мали достовірно вищий ІмТ, відсоток жирової маси тіла, ніж пацієнти інших груп. У результаті оцінювання ефективності розробленого ЛПК із включенням фармакологічної корекції разом з навчанням в умовах Астма-школи на тлі базисної терапії у пацієнтів з БА на тлі НадмТ або ожиріння було встановлено, що основна група, яка застосовувала зазначений вище ЛПК, мала найкращі результати астмаконтролю. Була встановлена позитивна динаміка щодо астма-контролю (rrr=0,75, nnT=2,12), яка більш достовірна (р<0,05), ніж у групі порівняння. Заключення. Пацієнти з НадмТ та пацієнти з НпІмТ не мали істотних відмінностей у показниках функції зовнішнього дихання. У пацієнтів, які застосовували запропонований лікувально-профілактичний комплекс, спостерігалося достовірне збільшення фізичної активності, а саме: збільшення кількості кроків, які вони проходили протягом дня (р<0,05). Ключові слова: лікувально-профілактичний комплекс, бронхіальна астма, надмірна маса тіла та ожиріння, лікування.

Одеський національний медичний університет 2 Амбулаторія №4, КП ЦПмСД №5 м. Одеса Сьогодні у світі на бронхіальну астму (БА) хворіють близько 300 млн осіб, причому переважна більшість пацієнтів її не контролює. Офіціальна статистика в Україні відображає приблизно кожного 20-го хворого з БА. Одним з обтяжливих факторів у пацієнтів з БА є надмірна маса тіла або ожиріння. Мета дослідження: покращання астма-контролю у пацієнтів з БА на тлі надмірної маси тіла або ожиріння в умовах навчання в Астма-школі. Матеріали та методи. Були обстежені 45 пацієнтів, які мали за основний діагноз БА різного ступеня тяжкості. За дизайном дослідження усі пацієнти мали надмірну масу тіла або ожиріння. Пацієнтам основної групи додатково до базисної терапії проводили навчання в умовах Астма-школи, що включало теоретичні та практичні заняття. Результати. виявлена достовірна позитивна динаміка у показниках спірограми у всіх пацієнтів, але більш наочно з перебігом середньої важкості до та після навчання в умовах Астма-школи та позитивна динаміка у показниках швидкості форсованого видиху у пацієнтів з тяжким перебігом БА. Пацієнти основної групи та групи порівняння у 58-61% випадків дотримувалися призначеної терапії протягом 4-6 міс, після чого самостійно відміняли призначене лікування. Заключення. На сьогодні лікар первинної ланки не має достатньо часу при контакті з пацієнтом для проведення необхідних освітніх заходів. Був відзначений кореляційний зв'язок між тяжкістю перебігу та ІмТ (ρ=1,00), тобто, чим тяжчий перебіг-тим більший ІмТ, а також між тяжкістю перебігу та кількістю балів АСТ-тесту (ρ=1,00). Після проведеного навчання була відзначена достовірна позитивна динаміка у показниках спірограми та покращення Астмаконтролю у пацієнтів основної групи (р>0,05).

The article is devoted to the actual problem of modernity – chronic cerebrovascular pathology. The data on efficacy of therapy with combined nootropic Olatropyl are presented in comparison with piracetam in patients with chronic brain ischaemia due to arterial hypertension and cerebral atherosclerosis.The objective: study of effectiveness and safety of Olatropil in complex treatment of dyscirculatory encephalopathy in patients with arterial hypertension.Materials and methods. Sixty patients (men and women) with arterial hypertension (AH) and signs of discirculatory encephalopathy (DEP) of I and II degree aged from 46 to 65 years were examined. All patients were divided into two statistically homogeneous groups (main and control) of 30 people each. Patients of both groups received antihypertensive medications during diet therapy. Patients of the main group in addition to the basic therapy took Olatropil, and patients of control – piracetam.Results. Analysis of the results of the investigation showed that in patients of the main group who received Olatropil, compared with the control group, there was a significant decrease in clinical manifestations of AH, decrease in severity of asthenoneurotic syndrome, anxiety, improvement of cognitive functions, and increase of cerebral blood flow. During the investigation Olatropil demonstrated a favorable safety and tolerability profile.Conclusion. Inclusion combined medication Olatropil in complex therapy of dyscirculatory encephalopathy in patients with arterial hypertension provides more pronounced therapeutic effect due to its neurometabolic, nootropic, vasoconstrictive and antihypoxic action.