Стаття присвячена підвищенню посівних та врожайних якостей насіннєвого матеріалу озимого ріпаку завдяки його передпосівній стимуляції в електричному полі коронного розряду. Для розкриття причинно-наслідкового зв’язку між режимами передпосівної обробки насіння та його посівними і врожайними якостями, оптимізації параметрів обробки та розширення знань про механізм перебігу біологічних процесів у простимульованому насінні запропоновано використати методи фотолюмінесценції та час-корельованого підрахунку одиничних фотонів TCSPC, які випромінює оброблене насіння у видимому діапазоні спектра. У результаті проведених досліджень встановлено, що поглинання та перетворення енергії зовнішнього електричного поля під час електростимуляції насіння відбувається нелінійно. Основні перетворення відбуваються впродовж перших 15 с незалежно від напруженості електричного поля. Виявлено релаксаційні процеси, які набувають домінуючого характеру після 15 с електростимуляції. Доведено, що передпосівна електростимуляція призвела до покращання посівних властивостей насіння озимого ріпаку. Отримані результати корелюються з результатами емісії фотонів, які випромінює оброблене насіння. Найвищі значення енергії проростання та лабораторної схожості, які становили 87 та 96 %, що відповідно на 9 і 8 % перевищили контроль, отримано за режиму обробки Е = 2 кВ/см, t = 30 с. За цього режиму обробки спостерігалося максимальне підвищення наднизької емісії фотонів порівняно з контрольним зразком – 287 проти 125. На підставі цього можна зробити попередні висновки, що найефективнішим режимом обробки посівного матеріалу можна вважати той, за якого емісія випромінюваних ним одиничних фотонів є найбільшою.

Стаття присвячена підвищенню посівних якостей насіннєвого матеріалу соняшника завдяки його передпосівній електростимуляції в електричному полі коронного розряду та оптимізації режимів її проведення. Для розкриття причинно-наслідкового зв’язку між режимами передпосівної обробки насіння та його посівними і врожайними якостями, оптимізації параметрів обробки та розширення знань про механізм перебігу біологічних процесів у простимульованому насінні запропоновано використати метод час-корельованого підрахунку наднизької емісії фотонів TCSPC, які випромінює насіння соняшника після обробки в електричному полі коронного розряду. У результаті проведених досліджень встановлено, що поглинання та перетворення енергії зовнішнього електричного поля під час електростимуляції насіння відбувається нелінійно. Основні перетворення відбуваються впродовж перших 15–20 С незалежно від напруженості електричного поля. Встановлено, що передпосівна електростимуляція насіння соняшника забезпечила покращання його енергії проростання. У всіх досліджуваних варіантах обробки цей показник перевищив контроль. Найвищі значення енергії проростання спостерігалися за передпосівної електростимуляції напруженістю Е = 2,0 кВ/см та експозиції t = 20…30 с. За таких параметрів електрообробки енергія проростання становила 90…92 %, що на 16…18 % перевищує контрольні показники, зафіксовані на рівні 74 %. Виявлено, що обробка перед посівом насіння соняшника також позитивно впливає на його лабораторну схожість. Найбільший приріст до контролю, який становив 8 %, спостерігався за режиму обробки Е = 2,0 кВ/см та експозиції t = 25 с. За таких умов лабораторна схожість досягла 96 % проти 88 % на контролі. Зростання лабораторної схожості досягається і за режиму обробки Е = 2,0 кВ/см та експозицій t = 20 с і t = 30 с. У даному випадку вона становить 94 %, що на 6 % перевищує контрольний варіант. Отримані результати передпосівної електростимуляції насіння соняшника дають підстави стверджувати, що цей технологічний захід доцільно використовувати в технології його післязбиральної підготовки з метою отримання високоякісного насіннєвого матеріалу з підвищеними посівними властивостями.

У праці здійснено опрацювання теоретичних основ та розробку комп’ютерної моделі фотоелектричної установки в середовищі LabVIEW. Теоретична модель ідеальної фотоелектричної панелі сформована на базі джерела струму з паралельним увімкненням діода. Для наближення цієї моделі до реальної в неї внесено опори послідовного та паралельного включення. Для врахування впливу на електричні параметри фотоелектричної панелі температури цей чинник відображений у моделі. Обґрунтовані характеристики фотоелектричної панелі щодо взаємозв’язку потоку сонячної радіації, струму та напруги становили теоретичну основу розробленої комп’ютерної моделі. Для дослідження вольт-амперної та вольт-потужнісної характеристик фотоелектричної панелі сформовані двокоординатні віртуальні осцилографи, які дозволяють у режимі зміни впливових чинників відстежити рівень їх впливу. Окремо для оцінки впливу на вихідні характеристики фотоелектричної панелі температури здійснено побудову двокоординатних віртуальних осцилографів, які відображають зміну вольт-амперної та вольт-потужнісної характеристик за рахунок цього впливу. Використання паспортних даних реальної фотоелектричної панелі дало змогу оцінити відповідність розроблюваної комп’ютерної моделі. Розроблена комп’ютерна модель дозволяє здійснювати дослідження впливу рівня сонячної радіації, температури та режиму відбору енергії на вихідні параметри фотоелектричної панелі в широкому діапазоні зміни впливових чинників. Зокрема, дослідження комп’ютерної моделі фотоелектричної установки проілюстроване в умовах змінного рівня потоку сонячної радіації за сталої температури при змінному навантаженні, а також за сталого рівня потоку сонячної радіації за змінної температури з відповідної зміни навантаження. Ця комп’ютерна модель є складовою частиною експертної системи комп’ютерного моделювання режимів роботи засобів комплексного перетворення відновлюваних джерел енергії у теплову та електричну.

Інформаційні технології та програмне забезпечення покращують умови життя людей у сільській місцевості, фермерів та власників домогосподарств, у тому числі з обмеженими можливостями. У сільському господарстві все активніше використовується різноманітне програмне забезпечення, зростає кількість тематичних мобільних та вебдодатків. Частина користувачів має обмежені можливості і потребує спеціальних функцій програмного забезпечення для повноцінної роботи. Тематичні інтернет-ресурси допомагають людям з обмеженими можливостями отримати доступ товарів і послуг, здійснювати пошук інформації та проводити необхідні операції. Вебдодатки допомагають вирішити користувачам чимало завдань як особистого характеру (здійснення фінансових платежів, надання освітніх та медичних послуг), так і професійного спрямування (використання електронного підпису, подання звітності, проведення онлайн-нарад, опитувань). Онлайн-ресурси та спеціалізоване програмне забезпечення для сільського господарства також доцільно розробляти й тестувати з урахуванням вебдоступності, адже цими ресурсами можуть користуватися як люди з обмеженими можливостями, так і працівники, які тимчасово потрапляють у ситуацію, яка обмежує їхні можливості. Для прикладу, агроном, який працює з планшетом на полі в умовах яскравого освітлення вдень. У статті підкреслюється важливість впровадження процесу розробки вимог на основі вебдоступності. Розглядаються основні компоненти вебдоступності програмного забезпечення для сільського господарства. Представлено класифікацію користувачів вебдодатків з врахуванням типів обмежень. Визначено типи пристроїв та програмного забезпечення, які можуть використовуватися користувачами з обмеженими можливостями. Описано допоміжні технології, які можуть використовуватися для забезпечення вебдоступності програмного забезпечення для сільського господарства. Описано етапи реалізації політики вебдоступності у сфері розробки програмного забезпечення. Запропоновано шляхи вирішення проблем доступності програмного забезпечення для сільського господарства.