Постановка проблеми. Стратегія ефективного запобігання та профілактики виникнення пожеж повинна будуватись на основі цілей і задач створення безпеко- орієнтованого середовища та мінімізації наслідків в разі настання надзвичайної події, зокрема пожежі. Існує багато технік або підходів як до якісного, так і до кількісного аналізу пожежних ризиків. Кожна методика потребує індивідуального вивчення та аналізу її відповідності наміченим цілям, оскільки немає абсолютно безпечних альтернатив, доступних для окремих осіб чи організацій, як і не існує обладнання абсолютно надійного чи повністю захищеного від неправильної експлуатації.Актуальним є питання деталізованого вивчення і вдосконалення методики оцінювання пожежних ризиків з метою забезпечення належного рівня протипожежного захисту та мінімізаціїіндивідуальних та соціальних ризиків для людей.Мета дослідження. Обґрунтування необхідності вдосконалення процесу оцінювання пожежних ризиків в комплексі інжинірингу пожежної безпеки.Задачі дослідження. Аналіз методів оцінювання пожежних ризиків в Україні, країнах Америки та ЄС та виявлення їх недосконалості у сценаріях розвитку пожеж, часу початку евакуації, як складової частини оцінювання індивідуальних та соціальних ризиків в комплексі інжинірингу пожежної безпеки.Методи. Статистичний, аналітичний та детерміністичний методи дослідження.Результати дослідження. В результаті проведеного аналізу було встановлено необхідність більш ґрунтовного підходу до вибору можливих сценаріїв пожеж та виявлено недосконалість вітчизняної методики розрахунку часу початку евакуації, що може суттєво вплинути на остаточний розрахунок індивідуальних та соціальних ризиків в комплексі інжинірингу пожежної безпеки.Висновки. Для вдосконалення процесу інжинірингу пожежної безпеки запропоновано таке: 1) розробити методологію вибору необхідних сценаріїв розвитку пожеж, що відповідатимуть параметрам пожежної безпеки;2) вдосконалити методику розрахунку загального часу евакуації людей із врахуванням часу її початку.

Наукова розвідка присвячена визначенню залежності швидкості руху людських потоків під час евакуації від перебування в них осіб, котрі пересуваються на кріслах колісних, їх щільності на різних ділянках шляху та спостереження за початком евакуації відвідувачів і дій персоналу, що в деяких випадках є одним з основних чинників, які впливають на час евакуації. Досліджено максимально наближену до реальної ситуацію – неанонсовану евакуацію, коли ні персонал, ні відвідувачі не знали про її навчальні цілі. Відеокамери фіксували поведінку людей та рух людських потоків з моменту спрацювання системи сповіщення до моменту виходу з будівлі та завершення евакуації людей із пожежобезпечних зон пожежно-рятувальними підрозділами. Отримано дані руху евакуації відвідувачів, котрі пересувалися на кріслах колісних з найвіддаленішої точки до пожежобезпечних зон, з яких проводилась евакуація. Встановлено загальний час евакуації відвідувачів, які пересувались на кріслах колісних, в який входить час прямування до пожежобезпечної зони, час очікування на пожежно-рятувальні підрозділи та евакуація із пожежобезпечних зон. Встановлено час евакуації людей, які пересуваються на кріслах колісних із пожежобезпечних зон, за допомогою пожежно-рятувальних підрозділів. Отримано дані щодо евакуації осіб, які пересуваються лише на кріслах колісних із пожежобезпечних зон, пожежно-рятувальними підрозділами за допомогою пожежних ліфтів в умовах, наближених до реальних. Визначено залежності швидкості руху людських потоків під час евакуації від перебування в них осіб з інвалідністю, які пересуваються на кріслах колісних, та розраховано їх щільність на різних ділянках шляху. За результатами проведеного експерименту відкориговано план евакуації з будівлі, досліджено навички персоналу щодо їх дій в умовах пожежі.

В статті проаналізовано основні фактори, що впливають на виникнення та розповсюдження трав’яних пожеж, оскільки вони становлять суттєву загрозу. До таких факторів належать швидкість і напрям вітру, відносна вологість повітря, топографія, температура повітря, наявність сухого горючого матеріалу. На основі аналізу літературних джерел встановлено, що запобігти та протидіяти таким пожежам можна створенням загороджувальних смуг з піноутворювачів для гасіння пожеж, які містять поверхнево активні речовини та володіють високою змочувальною здатністю. У цій роботі вивчали створення ефективних загороджувальних смуг з піноутворювача підвищеної стійкості «Барс S-2» для запобігання поширенню трав’яних пожеж на луках і чагарниках, що було досягнуто вивченням відповідних параметрів при нанесенні таких смуг. Отже, основними параметрами, які вивчалися щодо швидкості поширення трав’яних пожеж, були кут ухилу поверхні, швидкість вітру, висота загороджувальної смуги на сухому трав’яному покриві в природних умовах за температури навколишнього середовища 22 °С у напівсонячний день, а також її ширина. Встановлено, що кут ухилу поверхні дуже сильно впливає на швидкість поширення полум’я сухим трав’яним покривом, причому чим більший кут тим вища швидкість. Аналогічний вплив має швидкість вітру на швидкість поширення полум’я. Визначено максимальну температуру полум’я за найсприятливіших умов горіння, яка становить 674 °С та величину теплового потоку – 19,74 кВт/м2. Також вивчено стійкість піни залежно від висоти її нанесення. Загалом, чим вище нанесено шар піни «Барс S-2» тим довше вона буде триматися на трав’яному покриві. Встановлено, що загороджувальна смуга із піноутворювача підвищеної стійкості для гасіння пожеж «Барс S-2» шириною 55 см ефективно запобігає розповсюдженню полум’я при найсприятливіших умовах для поширення полум’я.